Партнери юридичної фірми «ОМП» Микола Орлов та Кирило Левтеров заявили, що керівники ВАР відійшли від засадничих принципів діяльності ВАР і фактично діють всупереч інтересам українських агровиробників, під час прес-конференції, яка проходила 11 лютого в «Укрінформ».
«У 2014 році ми разом з однодумцями, партнерами, колегами створили Всеукраїнську аграрну раду — громадську організацію, основною метою якої було обстоювання інтересів аграріїв. Вона створювалася, щоб незаангажовано, аполітично, без кулуарних інтересів донести голос аграріїв до владних кабінетів», — повідомив Микола Орлов.
Головним завданням організації був захист інтересів аграріїв, зокрема в юридичній та податковій сферах. За словами Кирила Левтерова, ситуація кардинально змінилася в 2018 р.: «Керівники ВАР почали гратися в політику. Критикувати владу, а не будувати міст із владою, як це планувалося. Підписувати меморандуми із, на нашу думку, не до кінця проукраїнськими політичними силами і змінювати свою позицію», — зазначив він.
Засновники переконані, що діяльність очільників організації неефективна та дискредитує ВАР. Так, діяльність Дикуна та Соколова спричинила втрату аграріями спецрежиму ПДВ, а постійні інформаційні війни з колишнім Міністерством аграрної політики та промисловості призвели до блокування дотацій фермерам у розмірі 1 млрд грн.
Втім, останньою краплею, яка змусила засновників ВАР публічно висловити недовіру Дикуну та Соколову, стала інформація про їхню участь у судовому процесі де-факто на боці російського «Єврохіму» проти Міністерства економіки та Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Як би не було дивно, але на думку засновників — ВАР у цьому процесі лобіює інтереси саме бізнесу з країни-агресора.
«Ми змушені вдаватися до такої публічності, щоб запросити до діалогу керівництво ВАР. Ми писали листи, намагалися зв'язатися по телефону, запрошували на зустріч. Але всі наші запрошення залишилися без відповіді», — пояснюють свої дії партнери «ОМП».
Тож юридична фірма «ОМП», як один із засновників ВАР, вимагає скликати загальні збори, щоб заслухати звіт керівництва в особі Дикуна і Соколова перед учасниками ВАР, проаналізувати фінансовий звіт організації та винести на голосування питання недовіри керівництву і переобрання очільників ВАР. В іншому разі співзасновники подаватимуть до суду.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Збиральна кампанія ріпаку в Україні фактично завершена: аграрії намолотили близько 3,7–3,8 млн т із 99% площ. Це найкращий результат із 2022 року. Водночас на внутрішньому ринку попит на ріпак починає перевищувати пропозицію.

Ціни на соняшник нового врожаю в Україні восени можуть суттєво знизитися. Одним із головних факторів тиску на ринок залишається обмежена робота глибоководних портів.

Частина українських аграріїв може свідомо відмовитися від збирання кукурудзи цього сезону через низькі закупівельні ціни, проблеми з експортом і надто високу вартість сушіння врожаю.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) спільно з ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) презентували у Брюсселі Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо умов інтеграції вітчизняного аграрного сектору до Європейського Союзу.

Інтеграція українського агросектору до Євросоюзу потребує чітких економічних розрахунків і зрозумілої моделі підтримки з урахуванням структури виробництва та ролі галузі в економіці держави.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) окреслила ключові податкові пріоритети агросектору на 2026 рік, а також перелік питань, що потребують законодавчого врегулювання.

Європейські лідери думок у агросекторі погоджуються з геополітичною думкою депутатів Європарламенту в тому, що Україна їм дуже потрібна.

Європейський Союз скорочує виробництво молока, а Україна має зайняти цю нішу.