Ситуація з кризою українського зерна вимагає уваги всіх українських євроінтеграційних та аграрних посадовців.
Таку думку висловила у Telegram посол з особливих доручень при Міністерстві закордонних справ України Ольга Трофімцева.
«Єврокомісія не досягла остаточної згоди з країнами Східної Європи щодо формату тимчасових обмежень, які будуть застосовуватись до українського аграрного експорту. Поки що точно відомо про заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику. Але наші «закляті друзі» продовжують наполягати на тому, що м’ясо птиці та яйця їм теж дуже заважають. І тут, я вам скажу, вушка вже не східно-європейських країн стирчать.
Моє риторичне запитання, де в цей час представники всіх наших відповідних євроінтеграційних і аграрних структур, залишається відкритим. Підказка: мають днювати і ночувати в Брюселі», — написала вона.
Ольга Трофімцева зазначила, що росія поступово витискає Україну в структурі аграрної торгівлі регіону Чорного моря. Про це говорять останні цифри аналітики торгівлі основними видами аграрних товарів з регіону. До того ж росія продовжує погрожувати виходом із «зернової угоди».
«Тактика погроз не нова. Але зараз тиск на українських агротрейдерів надзвичайно високий через пункт перший (заборона імпорту до ЄС. — Ред.)», — додала вона.
З іншого боку, за словами Трофімцевої, тиск на зернотрейдерів у росії теж підвищився після того, як уряд встановив індикативну експортну ціну на пшеницю на рівні 275 $/т.
«Ті, хто ризикує продавати дешевше, будуть позбавлені фітосанітарних сертифікатів, а за такою ціною бажаючих купувати не дуже багато. Хоча вірні друзі типу Єгипту завжди виручають», — додала посол з особливих доручень.
Тим часом відбулась зустріч міністрів сільського господарства Великої сімки. Якихось проривних заяв за результатами зустрічі немає.
«Україну підтримують (розмінування, доступ до фінансових ресурсів малим, відновлення інфраструктури і елеваторів), росію засуджують (дуже глибоке занепокоєння). Війна різко погіршила ситуацію з продовольчою безпекою у світі. Продовольча безпека — це і про внутрішнє виробництво, і про торгівлю. Велика увага приділена в межах так званих «Miyazaki Actions» впровадженню інновацій задля розвитку сталого сільського господарства та зменшення викидів», — підсумувала Трофімцева.

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

Усунення загроз для цивільного судноплавства та захист портової інфраструктури в Чорному морі є критично важливими умовами для запобігання новій хвилі глобальної продовольчої кризи.

Україна відкрита до перемовин про зернове перемир'я з росією.

Право експортувати продукцію тваринного походження до країн Європейського Союзу станом на початок 2026 року мають 448 українських підприємств.

Сейм Латвії минулого тижня підтримав пропозицію уряду про підвищення плати для транзиту російського збіжжя.

Влада рф передала під управління АТ «Л.Е.В. Менеджмент» активи міжнародних компаній Auchan і Nestle, а також логістичних операторів FM Logistics, Bati Logistics і ТОВ «Ле Монлід», яке управляє колишньою мережею Leroy Merlin.

15 вересня у Києві відбувся захист бізнес-проєктів фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Крафтові виробники з різних областей України приїхали до столиці, аби представити ідеї, реалізація яких допоможе їм розвивати й масштабувати виробництво.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.