Україна цього року трохи змінить свій погляд на зберігання зерна. Цілком можливо, що наратив щодо браку потужностей дещо перебільшений.
Таку думку висловив член правління Асоціації елеваторів України, експерт елеваторного ринку Ярослав Штика у блозі AgroTimes.
«Зараз триває сезон жнив соняшнику, але постійні дощі його затягують. А після цього розпочнуться жнива кукурудзи, якої насправді цього року не так вже і багато. Я їздив по Україні й не бачив такої кількості кукурудзяних мегаполів, як це було раніше. Тому цілком можливо, що ми переживемо цей рік, і виявиться, що в нас не був такий дефіцит потужностей зберігання зерна, як про нього говорять», — зазначив він.
Експерт наголосив, що аграрії постійно призвичаюються до умов. Для зберігання зерна вони будують, відновлюють чи переоблаштовують корівники, свинарники, навіси та інші виробничі сільськогосподарські приміщення під зберігання зерна. Зазраз існують варіанти біг-бегів та рукавів.
«Рішення є завжди — питання, який обмяг збіжжя потрібно закласти на зберігання», — додав експерт.
Він вважає, що 2022 рік спонукатиме українських аграріїв використовувати більше альтернативних методів зберігання та переробки власної зернової продукції.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

За поточного темпу обмеженого експорту без портів Великої Одеси фактично в листопаді Україна матиме дефіцит внутрішніх потужностей для зберігання зерна, який може становити від 8 до 11 млн т.

Якщо ситуація в Чорному морі залишатиметься нестабільною, це поступово впливатиме на всю економіку аграрного сектору. Насамперед зростатимуть логістичні витрати, а отже, зменшуватиметься прибутковість виробництва. У таких умовах аграрії будуть обережніше інвестувати в розвиток, оновлення техніки та нові технології.

Систематичні російські атаки на порти Великої Одеси суттєво ускладнили експорт української агропродукції, створили додатковий тиск на логістичну систему та збільшили потребу в потужностях для зберігання нового врожаю.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Основний тягар кризи, пов'заної з посиленням російських атак на цивільні судна та портову інфраструктуру, що створюють критичні ризики для експорту, знову лягає на українського агровиробника.

Прямі втрати аграрного сектору України внаслідок повномасштабної війни та російських атак перевищили $11 млрд.

Запаси зернових і зернобобових культур в Україні станом на 1 квітня склали 15,68 млн т, що на 5,3 млн т більше, ніж було на 1 квітня 2025 року.

Основною метою будівництва елеватора у СФГ «Тиблевич», що на Івано-Франківщині, було введення в сівозміну кукурудзи. Вирощувати цю культуру без можливості самостійно сушити зерно аграріям невигідно.

Елеваторна галузь України за час повномасштабної війни зазнала збитків орієнтовно на $1,1 млрд і втратила до 13 млн т потужностей для зберігання зерна.

Великий промисловий комплекс у Черкаській області виставили на продаж у системі електронних торгів OpenMarket (ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України).