Продовження заборони українського зерна у ЄС: Україна має кілька варіантів дій

Таку думку висловила голова комітету з євроінтеграції «Української асоціації аграрного бізнесу» Олександра Авраменко у колонці на «Економчній правді». 

Першим кроком експерт назвала позов до СОТ щодо неправомірних та торговельно-дискримінаційних дій Європейського Союзу або окремих країн-членів ЄС. На мою думку, таке рішення матиме доволі розтягнутий в часі ефект, оскільки консультації перед позовом чи сам судовий процес триватимуть дуже довго, будуть дорогими та не матимуть значного ефекту в поточній ситуації.

«Друге — введення дзеркальних дій по відношенню до ЄС. Якщо Україна введе дзеркальні рішення по відношенню до країн-членів ЄС, то ризикує частково або повністю втратити умови преференційної торгівлі. 

В 9 пункті Регламенту 2023/1077 ЄС зазначено, що Україна повинна утримуватися від: запровадження нових мит чи зборів, що мають еквівалентний ефект; нових кількісних обмежень чи заходів, що мають еквівалентний ефект; від підвищення існуючих рівнів мит чи зборів або від запровадження будь-яких інших обмежень у торгівлі з Євросоюзом, якщо це не є чітко обґрунтованим у контексті російської загарбницької війни», — пояснила Олександра Авраменко.  

У випадку, якщо Україна не виконує будь-яку з цих умов, Єврокомісія має повноваження тимчасово призупинити всі або частину преференційних домовленостей, встановлених цим Регламентом. Відповідно, запровадження дзеркальних чи ідентичних заходів також великої користі не принесе, пояснила вона. 

«Третє — консультації між Україною, ЄС та 5 країнами-членами. На мою думку, це найбільш правильний варіант вирішення цієї ситуації. По-перше, не мені нагадувати, яку важливість для України має Польща та її підтримка під час війни з росією.  Ідентично можна сказати і про 4 інші країни, незважаючи на те, що Угорщина подекуди виявляє окрему позицію. Тому, конструктивний діалог у вирішенні цих проблемних питань, особливо в даних умовах, - наше все», — вважає Авраменко. 

Вона зауважила, що перемовини України, Єврокомісії та 5 сусідніх країн-членів ЄС експорту української агро-харчової продукції до ЄС йдуть важко, проте сам факт наявності такої платформи свідчить про можливе конструктивне вирішення даної проблеми. 

«Досвід минулого року показав, що українським аграріям, а особливо малим та середнім фермерам, необхідно хоч кудись експортувати продукцію, щоб «залишитись на плаву», — підкреслила Олександра Авраменко.