З боку Європейської комісії та Європейського Союзу немає однозначного бачення майбутніх торгових взаємовідносин з Україною у межах автономних торговельних заходів (АТЗ).
Про це розповів міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».
Він зазначив, що відсутність ясності в
прогнозах щодо режиму торгів з ЄС з червня 2025 року спонукає виробників рухатись
і шукати інші ринки.
«Що менше наша продукція буде «нависати» над
європейськими країнами, то легше буде вести переговори. Наприклад, 36% нашого
агроекспорту 2021 року постачалося до ЄС. Потім почалася широкомасштабна війна,
виникли проблеми з морським коридором. У якийсь період на європейський ринок
почало надходити до 73% української агропродукції просто тому, що більше не
було куди», — нагадав він.
І додав, що 2024 року Україна скоротила
агроекспорт до ЄС до 52%.
«Ми знижуємо частку ЄС у географії експорту й
шукаємо йому альтернативу. Водночас пам'ятаємо, що ринок ЄС є преміальним за
цінами, зручним у плані логістики і життєво необхідним нашим виробникам, щоб
тримати їх у тонусі щодо якості продукції», — пояснив Коваль.
Міністр назвав два основних сценарії розвитку
подій.
«Перший базовий сценарій, який Мінагрополітики
артикулює в перемовинах, — війна не закінчилася, тож просимо продовжити режим
АТЗ, але зі збільшенням переліку чутливих продуктів, яких зараз 7.
Другий сценарій, який обговорюється в
кулуарах, — лібералізація торгівлі по 29-й статті, тобто на основі
довгострокового планування розширення кількості продуктів, які можуть бути
завезені до ЄС. Так, ідеться про квоти, але переглянуті й суттєво збільшені.
Наприклад, до війни Україна могла поставляти до ЄС 20 тис. т цукру. Проте для
України це дуже мало — лише кілька робочих днів наших заводів», — додав Віталій
Коваль, зазначивши, що зараз йде підготовка до фінальної стадії переговорів.
Водночас він зауважив, що необхідно шукати
нові ринки. На деяких напрямках уже є зростання експорту. Наприклад, експорт до
Африки вже досяг $2,6 млрд. Нарощуються постачання на Близький Схід, до Південно-Східної Азії, активно розвивається співпраця з Малайзією, Індонезією,
Бангладеш.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Війська рф здійснили чергову атаку на цивільне судноплавство в Одеській області.

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Активізація збору кукурудзи в Україні спричинить додаткове навантаження на логістику.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Компанія МХП вивозить частину м'ясної продукції на зберігання до Європи.

Україна розраховує на відкриття аграрного кластера в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу на початку 2027 року.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 2 вересня частково задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) про визнання необґрунтованою частини активу, що оформлений на родичку колишнього міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.