З боку Європейської комісії та Європейського Союзу немає однозначного бачення майбутніх торгових взаємовідносин з Україною у межах автономних торговельних заходів (АТЗ).
Про це розповів міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».
Він зазначив, що відсутність ясності в
прогнозах щодо режиму торгів з ЄС з червня 2025 року спонукає виробників рухатись
і шукати інші ринки.
«Що менше наша продукція буде «нависати» над
європейськими країнами, то легше буде вести переговори. Наприклад, 36% нашого
агроекспорту 2021 року постачалося до ЄС. Потім почалася широкомасштабна війна,
виникли проблеми з морським коридором. У якийсь період на європейський ринок
почало надходити до 73% української агропродукції просто тому, що більше не
було куди», — нагадав він.
І додав, що 2024 року Україна скоротила
агроекспорт до ЄС до 52%.
«Ми знижуємо частку ЄС у географії експорту й
шукаємо йому альтернативу. Водночас пам'ятаємо, що ринок ЄС є преміальним за
цінами, зручним у плані логістики і життєво необхідним нашим виробникам, щоб
тримати їх у тонусі щодо якості продукції», — пояснив Коваль.
Міністр назвав два основних сценарії розвитку
подій.
«Перший базовий сценарій, який Мінагрополітики
артикулює в перемовинах, — війна не закінчилася, тож просимо продовжити режим
АТЗ, але зі збільшенням переліку чутливих продуктів, яких зараз 7.
Другий сценарій, який обговорюється в
кулуарах, — лібералізація торгівлі по 29-й статті, тобто на основі
довгострокового планування розширення кількості продуктів, які можуть бути
завезені до ЄС. Так, ідеться про квоти, але переглянуті й суттєво збільшені.
Наприклад, до війни Україна могла поставляти до ЄС 20 тис. т цукру. Проте для
України це дуже мало — лише кілька робочих днів наших заводів», — додав Віталій
Коваль, зазначивши, що зараз йде підготовка до фінальної стадії переговорів.
Водночас він зауважив, що необхідно шукати
нові ринки. На деяких напрямках уже є зростання експорту. Наприклад, експорт до
Африки вже досяг $2,6 млрд. Нарощуються постачання на Близький Схід, до Південно-Східної Азії, активно розвивається співпраця з Малайзією, Індонезією,
Бангладеш.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Понад 20,7 тис. вантажних вагонів перебувало на підходах до залізничних переходів на західному кордоні України станом на 23 жовтня.

Угорщина під час засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення у Брюсселі 27 жовтня відмовилася схвалити результати скринінгу переговорних кластерів 4 та 5 у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Складна ситуація на фрахтовому ринку дунайських портів України продовжує погіршуватися.

Експорт українського зерна через румунський порт Констанца у січні – вересні 2026 року склав 1,03 млн т, що утричі більше, ніж 321 тис. т, перевантажених за перші дев'ять місяців минулого року.

Прем'єр-міністр Молдови Василе Тофан закликав українських підприємців використовувати молдовську залізницю для експорту товарів до Румунії.

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 2 вересня частково задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) про визнання необґрунтованою частини активу, що оформлений на родичку колишнього міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля.