Про це заявив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, йдеться у повідомленні НАЦ «ІАЕ».
За його словами, якщо у 2011 р. частка договорів оренди сільгоспземель строком на 4-5 років складала 46,2%, то станом на 1 січня 2016 р. було лише 26% договорів оренди, укладених на строк до 7 років.
«Натомість, кількість договорів оренди на строк 8-10 років зросла у 2016 р. до 45%. А кількість договорів, укладених на строк понад 10 років, збільшилася з 11,4% у 2011 до 17% у 2016 р.», — сказав Пугачов.
Він також зауважив, що за результатами наукових досліджень, господарства населення мають у своєму користуванні стільки ж землі, скільки й агропідприємства.
«Протягом 2010-2016 рр. господарства населення забезпечували виробництво від 39% до 46% продукції рослинництва, а продукції тваринництва традиційно виробляли більше половини — в межах 54%-61%», — сказав Пугачов, підкресливши, що за умов надання урядом підтримки малим формам господарювання на селі може виникнути небезпека розірвання договорів оренди з великими сільськогосподарськими підприємствами тими власниками землі, які захочуть працювати на своїх паях самі.

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Проєкт «Земельний банк» 2 роки проводить торги у системі «Prozorro.Продажі».

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Однією з основних проблем є розвиток громад, у яких працюють фермерські господарства. Оренда землі, а не її купівля, може допомогти громаді отримувати більше коштів, які можна спрямувати на розвиток того чи іншого села, а відтак і покращити життя їх мешканців.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції. Визначено п’ять основних напрямів, без яких фермерське господарство не може ефективно функціонувати та розвивати переробку: ресурси, сировина, зберігання, переробка/виробництво продукції, кінцевий продукт.

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

Частка агропродовольчої продукції в загальному експорті України 2025 року склала 56%. Цей результат менше показника попереднього року (60%), проте він третій за часи незалежності держави.

Сумарно 10 країн – найбільших імпортерів забезпечили Україні 3/5 доходів від зарубіжних постачань продукції агропромислового комплексу в І півріччі 2025 року.

2024 року частка агропродовольчої продукції склала 60% в загальному експорті України, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі.

Оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом у січні – червні 2024 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на $0,4 млрд (+5%) і сягнув показника у $8,2 млрд.