Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, торговий представник України Тарас Качка під час GRAIN UKRAINE. Limited Edition.
«Цього року, крім успішних урожаїв, маємо спільне досягнення — експорт 20,5 млн тонн пшениці. І ці 0,5 млн т — найважливіші, оскільки це 2/10 від встановленого показника в підписаному меморандумі. Ми змогли дотриматися без метушні всіх зобов’язань і спільно витримати ситуацію, яка склалася. Втрималися навіть тоді, коли було очевидно, що доведеться забороняти експорт. Для мене це стало справжньою перемогою», — зазначив Тарас Качка.
За його словами, це стало можливим завдяки координації між торгівлею і урядом, і завдання уряду полягає в тому, щоб і надалі бути передбачуваним партнером.
«В нас є багато речей, якими можна похвалитися. Наприклад, ми вже знаходимося на фінальній стадії визнання еквівалентності щодо насіння, і це означає, що ми матимемо поштовх для насіннєвого ринку зернових в Україні, що вплине на собівартість і доступність насіннєвого матеріалу для аграріїв. Також останнім часом проводилася бурхлива дискусія по добривам, і сьогодні немає жодного обмеження. Ми дійшли висновку, що в Україні потрібне виробництво добрив, але при цьому не повинно відбиратися в аграріїв, а має створюватися додаткова конкурентна перевага і цінова конкуренція на світовому ринку. Це мета, до якої ми рухаємося», — розповів Тарас Качка.
Також він відмітив, що серед закордонних проблем залишаються мита і регуляторка. За його словами, щодо мит, то наразі ведеться робота по віддалених ринках — Індонезія, Північна Африка, В’єтнам, країни Близького Сходу.
«За останні кілька місяців системної роботи маємо зелене світло від Йорданії, Тунісу, Єгипту, в роботі — Китай. Тобто, можливість просуватися до зменшення мит у нас є. Найяскравішим прикладом є Індонезія, де Україна займає перше місце з продажу пшениці, але Індонезія також займає перше місце за фітосанітарними модифікаціями по відношенню до України. І це є проблемою і одночасно шансом. Нам важливо між ринком та владою «вирулити» ситуацію з фітосанітарією, щоб покращити довіру до зерна і супровідної документації, яка видається. Це чутливий ринок, який потребує взаємодії та координування», — зазначив Тарас Качка.
Він також наголосив, що просування на ринки та усвідомлення того, що Україна має бути одним із центральних експортерів зернових у світі, також здійснюється через співпрацю з Міжнародною зерновою радою (IGC).
«Головне завдання в Міжнародній зерновій раді полягає в тому, щоб ми в Лондоні спокійно вели розмову з експортерами, нарощували довіру до українського зерна і формували впевненість у тому, що Україна є, була і буде одним із ключових експортерів зерна в світі», — підкреслив Тарас Качка.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

На Черкащині триває збирання круп’яних і пізніх технічних культур. Урожайність соняшнику та сої наразі вища, ніж на аналогічну дату минулого року.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) звернулася до Президента та прем'єр-міністра України з пропозицією щодо відновлення державних гарантій компенсації шкоди судновласникам задля стабілізації морського експорту.

Президент України Володимир Зеленський закликав аграріїв наростити обсяги переробки продукції, що дасть змогу швидше та вигідніше її експортувати.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

росія намагається наростити експорт свого зерна через порти країн Балтії, й цьому слід завадити.

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.

Україна у 2050 році - це виробництво продукції з високою доданою вартістю, технологічність, стабільний експорт і повна інтеграція до європейського ринку.

Наступного сезону дефіциту перевантажувальних потужностей на ринку не очікується. Порти готові до зростання експорту, але бізнесу стає дедалі дорожче працювати.