Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Квоти вибрані по такій продукції: мед, крупи та борошно, солод та пшенична клейковина, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, вершкове масло та молочні пасти, а також пшениця та кукурудза. Майже використані квоти на крохмаль (99%) та часник (98%), хоча у попередні роки ці квоти не вибиралися.
Разом з основними квотами, зазначеними в Угоді, з 1 жовтня 2017 року були введені додаткові квоти на 3 роки по восьми групам продукції, з яких станом на 30 вересня 2018 року (кінець дії першого року додаткових квот) були використані квоти на мед, крупи та борошно, оброблені томати, зернові — пшеницю та кукурудзу.
Як зазначили в УКАБ, у період 2014-2018 рр. значно пришвидшилися темпи закриття квот на крохмаль (з 7,3% до 99%), висівки, відходи та залишки кукурудзяні (з 11,5% до 43%), часник (з 7,1% до 98%). Починаючи з 2016 року, було розпочато використання квоти на оброблену продукцію із зернових, стан закриття якої у 2018 році сягнув 40%, що значно перевищило показник 2016 року — 2,7%.
Також з 2016 року Україна розпочала експорт молочної продукції до ЄС. У 2018 році збільшилися темпи закриття квот на молоко, вершки, згущене молоко та йогурти до 15%, щорічно квота на сухе молоко закривається в межах 30%, а квота на вершкове масло та молочні пасти у 2017 і 2018 роках була повністю використаною. Наразі 22 компанії мають дозвіл на експорт молочної продукції до ЄС.
Для довідки: станом на 21 січня 2019 року Україна вже закрила три основні квоти, а саме на мед, виноградний та яблучний соки, кукурудзу, а також додаткові квоти (почали діяти з 1 жовтня 2018 року) — на мед, оброблені томати та кукурудзу.
З 1 січня 2016 року набула чинності Угода про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС у двосторонньому порядку. Проте, економічна частина Угоди почала діяти з квітня 2014 року, але лише в односторонньому порядку — на постачання продукції в межах квот з України в ЄС.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ) у Європейському Союзі продовжило скорочуватися у 2025 році, однак темпи падіння суттєво сповільнилися.

Європейська комісія (ЄК) зробить оцінку як майбутнього врожаю в Україні, так і його експорту, щоб мати розуміння щодо можливих наступних кроків у питанні подальшої допомоги.

Україні варто готуватися до того, що економічні наслідки блокування портів можуть виявитися не меншими, а навіть гіршими, ніж минулого разу.

Україна досягла домовленостей із Молдовою про знижку 50% на транзитні залізничні перевезення українських вантажів до кінця 2026 року.

Міністерство економіки та довкілля разом з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, а також експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватиме майбутня Виплатна агенція — установа, що адмініструватиме державну та міжнародну підтримку сільського господарства за стандартами ЄС.

Регламент про паковання та відходи паковання (PPWR) набуває чинності 12 серпня 2026 року на всій території Європейського Союзу.

Польська асоціація сільського господарства та розвитку сільських районів (PZPRZ) звернулась до міністра сільського господарства та розвитку сільських районів Стефана Краєвського із закликом захистити польських фермерів від зростання транзиту української агропродукції.

Україна станом на початок липня активно використовує тарифні квоти на експорт агропродовольчої продукції до Європейського Союзу.

Відновлення тарифних квот між ЄС і Україною та суттєве падіння цін у молочному секторі призвели до різкого скорочення експорту цієї продукції.

Україна станом на початок червня 2026 року активно використовує тарифні квоти в межах Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС (DCFTA).