Названо області України, де зміна клімату найбільше вплине на агросектор

Про це йдеться у звіті дослідження Світового банку про вплив зміни клімату на ключові сектори економіки України, проведеному за ініціативи Міндовкілля. 

Експерти проаналізували як зміниться клімат в Україні протягом 21 століття, як зміна клімату вплине у цілому на країну, на сільське та лісове господарства, які адаптаційні заходи має впроваджувати Україна. 

Вивчалися переважно два сценарії – RCP 4.5 та RCP 8.5. Вони передбачають глобальне підвищення температури до 2100 року відповідно на 2,4°C (при боротьбі з викидами вуглецю) і на 4,3°C (без достатніх заходів такої боротьби). 

«Зміна клімату матиме більший вплив на одні області, ніж на інші, виходячи з її впливу на с/г виробництво та впливу на показники бідності населення. До п’ятірки найбільших областей з найбільшим впливом в абсолютному вираженні входять Черкаська, Херсонська, Кіровоградська, Полтавська та Вінницька. Кіровоградська область має найвищий показник ВВП в галузі сільського господарства в Україні, і на вартість с/г виробництва також суттєво вплинуть зміни кліматичних умов у цьому столітті», — говориться у звіті.

У до середини сторіччя, на думку дослідників, у Київській, Львівській та Житомирській областях відбудуться значні зміни кліматичних умов. 

«При послідовному підвищенні посушливих та спекотних умов Київська та Чернівецька області будуть переживати екстремально високі температури, про що свідчить збільшення кількості тропічних ночей, і також може призвести до збільшення екстремальних погодних умов. 

Найбільш значні втрати доходів домогосподарств та найбільше зростання бідності та нерівності через зниження вартості с/г виробництва прогнозуються у Харківській, Кіровоградській, Львівській, Луганській та Житомирській областях»,  — прогнозують у Світовому банку.

Хоча с/г галузь займає відносно незначну частку у ВВП більшості цих областей, прогнозовані зміни вартості сільськогосподарського виробництва матимуть значні наслідки для заходів щодо подолання економічної нерівності. Економіка цих областей буде найбільш піддатливою щодо зростання цін на продукти харчування та зниження доходів с/г виробництва через потепління клімату.

«Львівська та Житомирська області мають найбільшу схильність до скорочення прогнозованих опадів навесні та влітку у відносному вимірі разом з потенційними втратами вартості сільськогосподарської продукції в найближчому майбутньому», — додають експерти. 

Хоча кліматичні умови стають сприятливими для підвищення врожайності озимої пшениці, непередбачуваність режиму опадів робить планування адаптації на обласному рівні дуже важливим для підготовки с/г до цього кліматичного зсуву. Виходячи з прогнозованих змін кількості опадів (осінь, зима), збільшення концентрації CO2 та зменшення кількості морозних ночей, прогнозується, що врожайність зросте на 20-40% до 2050 року порівняно з базовим періодом 2010 року, в першу чергу, в північній та північно-західній частині країни. 

Умови для підвищення врожайності озимої пшениці також стануть сприятливими до середини століття для більшої кількості регіонів країни за сценарієм RCP 8.5, на тлі прогнозованого зростання опадів в осінній і зимовий період за цим сценарієм. Це створює необхідність приділяти більше уваги прогнозованим змінам на місцевому рівні. 

«Кліматично збалансовані стратегії управління водними ресурсами можуть підвищити загальну врожайність на 20-40%, і до 80% для кукурудзи і 40-80% для соняшнику. За умови оптимальної доступності води, переваги для посівів кукурудзи, сої та соняшнику можуть досягти $112 млн на рік протягом 10-річного періоду з 2026-2035 рр. за середнім прогнозом.

Моделювання прогнозів низької та високої врожайності показує, що щорічні вигоди від підтримки оптимального водного балансу може становити $264-504 млн або 2-4% ВВП України в галузі сільського господарства у 2019 році. Найбільша користь від кращого управління водними ресурсами у відносному вираженні очікується для виробництва сої, яке може збільшитися на 26-40%. Найбільшого впливу зазнає кукурудза - він оцінюється в $92,7 млн. 

Щоб отримати вигоду від вищої вартості сільськогосподарської продукції, важливо провести оцінку доцільності різних варіантів управління водними ресурсами», — підсумовується у звіті.

Повний звіт можна побачити за посиланням.