Думка: В Україні сьогодні немає жодного успішного кооперативу

Таку думку висловив народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Лабазюк в інтерв'ю Agravery.

«За даними Державної служби статистики України, станом на 1 травня 2017 року в державі зареєстровано 1023 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та 992 сільськогосподарських виробничих кооперативів. Але реально функціонує не більше половини, інші ж існують лише на папері», — сказав він.

При цьому Сергій Лабазюк відзначив, що кооперативи відіграють мізерну роль на аграрному ринку — їхня частка у загальному обсязі виробленої сільгосппродукції України складає менше 1%.

«З усією впевненістю можу сказати, що на сьогодні в Україні немає жодного успішного сільськогосподарського кооперативу. Окремі більш-менш функціонуючі кооперативи, як правило, були створені за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги або за сприяння великих переробних підприємств. Проте і вони, наскількі мені відомо, стикаються з величезними проблемами через недоліки чинного законодавства, використовують різні схеми його обходу і постійно вимушені, у тому числі в судах, доводити право на своє існування», — пояснив він. 

Лабазюк вважає, що основною причиною такої ситуації є існуюча модель кооперації, що обмежується законодавством.

«Вітчизняна модель кооперації передбачає поділ сільськогосподарських кооперативів за типами на виробничі та обслуговуючі. У принципі, навіть незважаючи на те, що такий штучний поділ кооперативів на сьогодні зберігається лише в деяких країнах колишнього СРСР, саме по собі це не є проблемою. Однак передбачені у законодавстві обмеження для кожного з цих типів кооперативів на практиці не дають можливості реалізувати переваги об'єднання в кооператив жодному з них», — розповів він.

Парламентар уточнив, що виробничі кооперативи — це підприємства, які створюються і працюють з метою одержання прибутку, однак об'єднувати вони можуть лише фізичних осіб, до того ж на засадах їхньої обов'язкової трудової участі у діяльності кооперативу. Таким чином, навіть фермерські господарства, які набули статусу юридичної особи, формально не можуть стати членами виробничого кооперативу. По суті мова йде виключно про домогосподарства, які утримують декілька голів худоби чи обробляють невеликі земельні ділянки. Зрозуміло, що потенціал у такого кооперативу незначний.

«Основний акцент держава вирішила зробити на розвитку обслуговуючої кооперації. Однак і тут, як кажуть, щось пішло не так. Законодавством передбачено, що обслуговуючі кооперативи діють як неприбуткові організації. Такий статус передбачає цілий ряд обмежень як на рівні кооперативного, так і особливо на рівні податкового законодавства», — додав він.

Крім того, як підкреслив Лабазюк, сільськогосподарський обслуговуючий кооператив не може набувати у власність продукцію, вироблену своїми членами, і може реалізовувати її виключно за договорами комісії. На практиці це позбавляє кооператив можливості формувати великі партії продукції і за рахунок масштабу збувати їх за вищою ціною. Крім того, це унеможливлює переробку кооперативом такої продукції і створення продукції з вищою доданою вартістю. Не будучи власником сільськогосподарської продукції, кооператив не може вступати у повноцінні відносини з трейдерами, переробниками, не має доступу до фінансових інструментів, у тому числі з використанням аграрних розписок.

«Чинним законодавством про сільськогосподарську кооперацію передбачено, що кооператив може надавати послуги виключно своїм членам, що знову ж таки обмежує кооператив у розширенні поля своєї діяльності та перешкоджає залученню нових членів», — пояснив депутат.

Також однією з основних проблем Лабазюк вважає те, що сільськогосподарський обслуговуючий кооператив не має можливості сформувати власний капітал за рахунок пайових внесків своїх членів, а останні у свою чергу позбавлені можливості отримувати пайові виплати на внесені ними паї і повернути їх у разі виходу з кооперативу чи його ліквідації.