Думка: Україна збільшить використання біогазових технологій утричі

Про це йшлося під час круглого столу «Біоенергетика: перспективи розвитку в Україні», який зібрав в офісі компанії AgroGeneration представників вітчизняних і німецьких компаній, інвесторів, а також фінансистів  та провідних аналітиків, говориться у повідомленні Української аграрної конфедерації (УАК).

Народний депутат, президент УАК Леонід Козаченко переконаний: попри всі існуючі проблеми,  з часом ситуація зміниться  і Україна використовуватиме щонайменше втричі більше біогазових технологій, ніж нині.

«Законодавча база для розвитку біогазу є, і вона достатня для того, щоб користуватись певними пільгами при використанні цих технологій. Але, на жаль, багато залежить від певних чиновників на місцях. Навіть отримання пільгового тарифу не означає відсутність проблем при підключенні до мереж», — зауважив Леонід Козаченко.

Він повідомив, що на профільному парламентському комітеті обговорювались вдосконалення та дерегуляція цієї сфери, а також фінансування малих та середніх підприємств. Якщо в Україні поки немає таких преференцій у кредитуванні, які мають с/г виробники в Німеччині, які планують побудувати біогазові установки, то про активний розвиток біогазових ноу-хау у нас говорити важко, вважає Козаченко.

Генеральний директор УАК Павло Коваль акцентував увагу на великих перспективах розвитку біогазової галузі  як однієї з гарантій енергетичної безпеки нашої держави. Він переконаний, що незабаром у нас альтернативні технології стануть  безальтернативними джерелами енергії.

Таку думку поділяє дистриб'ютор обладнання німецької фірми AgriKomp директор СКБ «Ватра» Віктор Бобровський, адже для виробництва біогазу Україна має багато органічних відходів, які потрібно лише ефективно використати. 

«До того ж після анаеробної переробки органіки отримуємо ще й  висококласні добрива, так званий дигестат. На ньогу ґрунтується дуже популярний нині органічний спосіб життя, який включає виробництво та споживання  чистих продуктів. А це — основа здоров'я нації», — сказав він.

Голова фермерського господарства «Журавушка» Сергій Плакся, де нині впроваджується проект з будівництва біогазової установки фірми AgriKomp, вважає: такі ноу-хау суттєво заощаджують електроенергію.  Адже завдяки використанню зеленого тарифу його господарство не витрачатиме щороку 4 млн грн на опалення.  Але серед плюсів існують й мінуси. Це  відсутність державної програми підтримки, непрозора система отримання зеленого тарифу, забюрократизованість  зміни цільового призначення с/г угідь.

Натомість директор компанії IKNET Юрій Подоляк переконаний, що 95% проблем для майбутніх власників біогазових технологій полягають у неправильному проджект-менеджменті. Тобто с/г виробник спочатку купляє дороге обладнання, а вже потім оформляє зелений тариф, не знаючи, з чим йому доведеться зіштовхнутись. Юрій Подоляк згадав, як торік НКРЕ намагався стягнути плату за підключення до мереж у 7000 грн за 1 КВт, тоді як в Угорщині за 1 МВт виставили рахунок у 800  грн. Такі невиправдані тарифи не роблять цікавим будівництво біогазових установок для потенційних інвесторів.

«Щоб розвивати біоенергетику в середньому сегменті, необхідно пролобіювати питання градації тарифу за проектами з невеликою потужністю: 75-150 КВт/год, 150-300 КВт/год і 300-500 КВт/год. Стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії недостатнє. До того ж відсутні пільги з оплати ввізного мита і ПДВ», — поділився виконавчий директор групи компаній Ecodevelop Сергій Шпак.