Про це розповів генеральний директор «Української аграрної конфедерації» Павло Коваль в ефірі одного з телеканалів, повідомляє УАК.
На його думку, до такої ситуації призвели декілька факторів.
«Зокрема, різкі кліматичні зміни, які перетворюють наш південний степ на напівпустелю. В Україні близько 15 млн га — а це третина із наявних майже 42 млн га — підлягають зрошенню й на державному рівні потрібна ефективна інвестиційна програма із впровадження зрошувальних систем», — сказав він.
Коваль також підкреслив, що аграріям також необхідно змінювати систему землеробства, за якої відбувається природне відтворення чорнозему.
«33% світових запасів чорнозему — це українські землі, які почали втрачати запаси гумусу ще за радянських часів, коли рівень інтенсифікації аграрного виробництва був найвищим. На жаль, Україна за останні десятиріччя вже втратила 0,1% гумусу. На перший погляд цифра не значна, але це можна буде відтворити лише протягом 100 років раціонального використання земель», — відзначив він.
Коваль вважає, що відсутність ефективного та прозорого ринку землі не сприяє відновленню ґрунтів.
«Відсутність персоніфікації власності і відповідальності за використання землі — це один з факторів, який знижує її якість», — вважає він.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Обмеження морського експорту може завдати українському агросектору багатомільярдних збитків. Протягом 6-12 місяців виробники ризикують недоотримати $2-4 млрд, а до 60% зернових господарств — працювати у збиток.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Багато експертів і практиків зазначають, що після перемоги в Україні буде інвестиційний бум, і до цього вже готуються відповідні фонди. Але коли це буде в часових межах, важко прогнозувати, так само як і ризики, які залишатимуться. Але й за сьогоднішніх умов Україна зберігає інвестиційну привабливість.
.jpg)
Критична нестача працівників та мобілізація — одні з ключових питань для агросектору. На державному рівні знову прийняли зміни у визначенні критеріїв і статусу критичності підприємств, а це тягне за собою перегляд підходів до бронювання.

Кожна посівна, проведена під час воєнного стану, дається аграріям дедалі складніше. Цього року, окрім військового фактора, значно вплинули погодні умови, через що сівба затягнулася на 10-14 днів від середньостатистичних термінів.