Про це розповів доктор сільськогосподарських наук, професор Національного університету біоресурсів та природокористування України Микола Доля, коментуючи «обмеження», викликані неприйняттям Законопроекту № 6606.
«Українські вчені досліджують актуальні теми аграрної науки нарівні, а іноді — й з випередженням порівняно з іноземними колегами. Ми перші в Європі обґрунтували і застосували інтегровані системи захисту сільськогосподарських культур від комплексу шкідливих організмів; перші розробили систему моніторингу високодостовірних прогнозів розвитку, розмноження і поширення шкідливих організмів», — ділиться досягненнями професор Доля. — І взагалі, розвивати науку означає не застосовувати чужі розробки, а інвестувати у власні».
Відповідно, наукові дослідження українських вчених втілюються в інноваційні розробки та проекти. Тому говорити про те, що українським аграріям недоступні новації, недоцільно, вважають представники Української промислової асоціації захисту рослин.
Сьогодні інновації українського АПК стосуються як галузі загалом, так і конкретно засобів захисту рослин. У першому випадку це — проекти у сферах молекулярних технологій, точного висіву, вирощування культур методами гідропоніки, аеропоніки чи у «розумних» теплицях тощо. У другому — власне виробництво ЗЗР, розробка вітчизняних багатокомпонентних препаратів та інноваційних поверхнево-активних речовин і навіть біологізація захисту рослин.
«В Україні біологізації захисту рослин завжди приділяли багато уваги. В останні роки спостерігається тенденція до виробництва хімічних препаратів на основі діючих речовин шостого і вище класів, які вважаються біологічно активними, а не суто хімічно синтезованими», — розповідає Микола Доля.