Про це розповів доктор сільськогосподарських наук, професор Національного університету біоресурсів та природокористування України Микола Доля, коментуючи «обмеження», викликані неприйняттям Законопроекту № 6606.
«Українські вчені досліджують актуальні теми аграрної науки нарівні, а іноді — й з випередженням порівняно з іноземними колегами. Ми перші в Європі обґрунтували і застосували інтегровані системи захисту сільськогосподарських культур від комплексу шкідливих організмів; перші розробили систему моніторингу високодостовірних прогнозів розвитку, розмноження і поширення шкідливих організмів», — ділиться досягненнями професор Доля. — І взагалі, розвивати науку означає не застосовувати чужі розробки, а інвестувати у власні».
Відповідно, наукові дослідження українських вчених втілюються в інноваційні розробки та проекти. Тому говорити про те, що українським аграріям недоступні новації, недоцільно, вважають представники Української промислової асоціації захисту рослин.
Сьогодні інновації українського АПК стосуються як галузі загалом, так і конкретно засобів захисту рослин. У першому випадку це — проекти у сферах молекулярних технологій, точного висіву, вирощування культур методами гідропоніки, аеропоніки чи у «розумних» теплицях тощо. У другому — власне виробництво ЗЗР, розробка вітчизняних багатокомпонентних препаратів та інноваційних поверхнево-активних речовин і навіть біологізація захисту рослин.
«В Україні біологізації захисту рослин завжди приділяли багато уваги. В останні роки спостерігається тенденція до виробництва хімічних препаратів на основі діючих речовин шостого і вище класів, які вважаються біологічно активними, а не суто хімічно синтезованими», — розповідає Микола Доля.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Danone та Arcor завершили створення спільного підприємства в Аргентині, яке об’єднало молочний бізнес Danone, компанію Mastellone Hermanos і спільну логістичну дочірню структуру Logistica La Serenísima.

Штучний інтелект дедалі частіше стає сполучною ланкою між збором даних і ухваленням рішень у тваринництві. Якщо протягом останнього десятиліття фермери активно інвестували в сенсори, програмне забезпечення для управління господарствами та автоматизовані системи, то сьогодні головним завданням стає ефективне використання накопиченої інформації.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Середні фермери є зараз найбільш активними покупцями агродронів, адже їх використання дозволяє суттєво економити на воді, паливно-мастильних матеріалах, а також зменшити використання пестицидів завдяки точному і швидкому внесенню. До того ж апарат окуповується вже за один сезон.