Про це у своєму блозі на LIGA зазначає президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса.
Він наводить теоретичний приклад.
«Маючи 1 млн грн, ти можеш вкласти гроші у мініпекарню в одній із ОТГ України. Окупність проєкту — близько 7 років. Дохідність — 13-15%. 7 років — це багато чи мало? Риторичне запитання. Ризики є? Звичайно! Роботи багато? Так, дуже. Дивимося у бік політичного бізнесу. «Інвестуєш» як корупційний внесок цю ж суму в посаду директора елеватора. За рік, якщо є річна пропускна можливість на підприємстві для 100 тис. т зернових, потенційно заробиш $100 тис., або 2,7 млн грн. Маржинальність — більше 150%, або в 10 разів більше звичайного бізнесу», — ділиться думками Алекс Ліссітса.
За його словами, очевидно, що більшість в Україні обирає саме державну, політичну корупто-комерцію.
«Адже запровадити квоти на імпорт добрив, де ціна питання понад $300 млн, і отримати відповідну винагороду навіть у 1% (це чистий прибуток $3 млн!!!) набагато простіше і швидше, аніж легально в бізнесі заробити ці кошти», — констатує експерт.
За його словами, до того часу, поки у нас будуть заробляти на політичній корупто-комерції, й маржинальність у цьому буде набагато вища, а окупність коштів швидша, ніж у нормальному бізнесі, нереально відбудувати малий та середній бізнес та побороти корупцію.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Кабінет Міністрів України пропонує змінити підходи до класифікації українських підприємств і наблизити їх до стандартів Європейського Союзу (ЄС).

Стійкість українського агросектору стала взірцем для європейських партнерів, оскільки вона базується на безпрецедентній адаптивності до змін і гнучкості у прийнятті рішень.

Понад 3,4 тис. нових суб’єктів господарювання було зареєстровано в агросекторі України у січні – червні 2026 року. Припинили свою діяльність за цей час удвічі менше підприємств — 1,67 тис.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 2 вересня частково задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) про визнання необґрунтованою частини активу, що оформлений на родичку колишнього міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля.

Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю незалежності, а разом із нею і 35-річний шлях розвитку агропродовольчого сектору. За цей час галузь трансформувалася від колгоспно-радгоспної системи до аграрного бізнесу, ставши одним із найбільших гравців на світовому ринку.

Спілка українських підприємців (СУП) звернулася до Кабінету Міністрів із закликом продовжити до 1 листопада 2026 року строк чинності рішень про визначення підприємств критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

В Україні упродовж другого кварталу поточного року було зареєстровано 8080 нових компаній. Це в 11 разів більше, ніж кількість компаній, які у цей час припинили свою діяльність (741 компанія).

Брак кадрів залишається головним викликом для діяльності підприємств в умовах воєнного стану, ставлячи нові рекорди.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили розслідування у провадженні щодо заволодіння врожаєм соняшнику та кукурудзи державних установ, що входять до структури Національної академії аграрних наук України (НААН).