Про це заявила громадський діяч, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України (2019 р.) Ольга Трофімцева у блозі на «Європейській правді».
Вона зазначила, що переважну більшість товарних позицій агропродовольчого блоку Україна може експортувати до країн ЄС за нульовою ставкою імпортного мита.
«Для 36 категорій товарів передбачено застосування безмитних імпортних тарифних квот. Йдеться про яловичину, свинину, баранину, м'ясо птиці, окремі види молочної продукції, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний і яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця тощо», — нагадала вона.
Трофімцева вважає, що подібні торговельні інструменти є кроком, який дозволяє ЄС захистити власного аграрного виробника та його добробут, проте варто зосередитися на аналізі ефективності використання квот українськими виробниками та експортерами. І не стільки з точки зору поточного стану, скільки з точки зору еволюціонування Угоди про ЗВТ та майбутніх перемовин щодо умов її дії.
«Не втомлююся повторювати і наголошувати: до перегляду угоди у 2021 році вітчизняний АПК має бути підготовлений, ми вже сьогодні повинні робити домашнє завдання», — підкреслила вона.
Також Ольга Трофімцева пояснила, що тарифні квоти на такому важливому для українських виробників ринку збуту, як ЄС, що діють чи то за принципом «перший прийшов — перший отримав», чи то за принципом ліцензування — це не лише нижчий тариф, це ще й опосередкований вплив на наш внутрішній ринок того чи іншого виду продукції, особливо коли йдеться про ринки, де переважають малі виробники.
«Тарифна квота може бути однією з причин викривлення цінової ситуації на ринку, провокуючи експортерів на масовані ринкові операції з метою отримання першочергового доступу до обсягів квоти», — уточнює вона.
На думку Трофімцевої, варто говорити з європейськими колегами про можливості модуляцій квот і розширення можливостей для українського виробника експортувати продукт з доданою вартістю до ЄС.
«Загалом, якщо розглядати імпортні тарифні квоти ЄС на всі 36 товарних позицій продукції АПК з України, то потрібно ретельно проаналізувати по кожній тарифній лінії, що найбільше обмежує наших виробників: сам розмір квоти, тариф в рамках квоти, тариф поза квотою, механізм розподілу квоти… Відповідно до результатів аналізу варто пропонувати обґрунтовані варіанти модифікації торговельних режимів для тих чи інших видів продукції… У будь-якому разі детальний аналіз та підготовка пропозицій щодо подальшої лібералізації двосторонньої торгівлі з ЄС має стати нашим основним завданням на 2020 рік», — підсумувала вона.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ) у Європейському Союзі продовжило скорочуватися у 2025 році, однак темпи падіння суттєво сповільнилися.

Європейська комісія (ЄК) зробить оцінку як майбутнього врожаю в Україні, так і його експорту, щоб мати розуміння щодо можливих наступних кроків у питанні подальшої допомоги.

Міністерство економіки та довкілля разом з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, а також експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватиме майбутня Виплатна агенція — установа, що адмініструватиме державну та міжнародну підтримку сільського господарства за стандартами ЄС.

Регламент про паковання та відходи паковання (PPWR) набуває чинності 12 серпня 2026 року на всій території Європейського Союзу.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Україна станом на початок липня активно використовує тарифні квоти на експорт агропродовольчої продукції до Європейського Союзу.

Відновлення тарифних квот між ЄС і Україною та суттєве падіння цін у молочному секторі призвели до різкого скорочення експорту цієї продукції.

Україна станом на початок червня 2026 року активно використовує тарифні квоти в межах Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС (DCFTA).

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.

В Україні активно розвивається крафтове виробництво, яке стає важливим елементом економіки сільських територій. Водночас сектор залишається вразливим і потребує системної підтримки.