Про це заявила громадський діяч, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України (2019 р.) Ольга Трофімцева у блозі на «Європейській правді».
Вона зазначила, що переважну більшість товарних позицій агропродовольчого блоку Україна може експортувати до країн ЄС за нульовою ставкою імпортного мита.
«Для 36 категорій товарів передбачено застосування безмитних імпортних тарифних квот. Йдеться про яловичину, свинину, баранину, м'ясо птиці, окремі види молочної продукції, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний і яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця тощо», — нагадала вона.
Трофімцева вважає, що подібні торговельні інструменти є кроком, який дозволяє ЄС захистити власного аграрного виробника та його добробут, проте варто зосередитися на аналізі ефективності використання квот українськими виробниками та експортерами. І не стільки з точки зору поточного стану, скільки з точки зору еволюціонування Угоди про ЗВТ та майбутніх перемовин щодо умов її дії.
«Не втомлююся повторювати і наголошувати: до перегляду угоди у 2021 році вітчизняний АПК має бути підготовлений, ми вже сьогодні повинні робити домашнє завдання», — підкреслила вона.
Також Ольга Трофімцева пояснила, що тарифні квоти на такому важливому для українських виробників ринку збуту, як ЄС, що діють чи то за принципом «перший прийшов — перший отримав», чи то за принципом ліцензування — це не лише нижчий тариф, це ще й опосередкований вплив на наш внутрішній ринок того чи іншого виду продукції, особливо коли йдеться про ринки, де переважають малі виробники.
«Тарифна квота може бути однією з причин викривлення цінової ситуації на ринку, провокуючи експортерів на масовані ринкові операції з метою отримання першочергового доступу до обсягів квоти», — уточнює вона.
На думку Трофімцевої, варто говорити з європейськими колегами про можливості модуляцій квот і розширення можливостей для українського виробника експортувати продукт з доданою вартістю до ЄС.
«Загалом, якщо розглядати імпортні тарифні квоти ЄС на всі 36 товарних позицій продукції АПК з України, то потрібно ретельно проаналізувати по кожній тарифній лінії, що найбільше обмежує наших виробників: сам розмір квоти, тариф в рамках квоти, тариф поза квотою, механізм розподілу квоти… Відповідно до результатів аналізу варто пропонувати обґрунтовані варіанти модифікації торговельних режимів для тих чи інших видів продукції… У будь-якому разі детальний аналіз та підготовка пропозицій щодо подальшої лібералізації двосторонньої торгівлі з ЄС має стати нашим основним завданням на 2020 рік», — підсумувала вона.