Про це заявив керівник департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА Микола Ткачук, пише «Голос України».
«Це роблять окремі недобросовісні працівники лабораторій приватних хлібоприймальних підприємств. Говорять про ураження збіжжя так званими сажковими грибками. На нашу думку, ажіотаж створюється тільки заради зниження цін. Авторитетно стверджую, що інформація не відповідає дійсності. Адже 70% намолоченого зерна за своїми показниками належить до продовольчого, тобто воно не може бути «хворе», — сказав він.
Як розповів директор Вінницького інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН кандидат сільськогосподарських наук Олександр Корнійчук, сажкових грибів на колоссі зернових немає.
«Неправильно стверджувати, що сажкові гриби можуть розвиватися тільки за підвищеної вологості, а саме цей аргумент використовують дезінформатори, — каже науковець. — Посушливе літо з його високими температурами — також сприятливі умови для появи спорів названого виду грибка. Під час моніторингів розвитку рослин науковці проводили його протягом усього періоду розвитку колосових, передумов для появи такого виду захворювання не було виявлено. Навіть його ознак не знаходили! Можемо з певністю стверджувати, що захворювань на сажкові гриби на зернових колосових культурах у нас немає»
За словами науковця, жодна з лабораторій, звідки вийшла інформація про нібито неякісне зерно, не уточнила, який саме вид грибкових захворювань вони виявили.
«Стверджують одне: зерно уражене «сажкою». Коли запитуємо, як це встановили, кажуть, візуально. Такий спосіб існує, але він не дає можливості конкретно визначити ні виду гриба, ні його кількості. Дізнатися про це можливо із застосуванням спеціальної методики у лабораторних умовах. Вона складна, з використанням спеціальних хімічних реагентів», — додав він.
За його словами, до почорніння колосся призвело «стікання» зерна.
«Внаслідок значних опадів із зернівки вимиваються водорозчинні вуглеводи та амінокислоти. Це створює умови для розвитку грибів. Але це не сажкові гриби. Це ті, що при високій сонячній радіації зникають», — уточнив Корнійчук.
За словами науковця, у жодному із зразків зерна, перевіреного в умовах лабораторії інституту, «практично не було виявлено навіть ознак захворювання, а не самого процесу».
Як пояснив директор інституту, аграрії використовують протравники, що мають два-три елементи діючої речовини для боротьби з грибковими захворюваннями. Вони дуже ефективні, знищують збудник незалежно від того, де він перебуває — у зародку зернівки, чи на її поверхні.
Під час аналізу у лабораторії Вінницького обласного управління Держпродспоживслужби у шести досліджуваних зразках насіннєвого зерна не виявлено жодного випадку сажкових грибів.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Фактичний показник EBITDA після реалізації продукції сезону 2025 року по основних агрокультурах становить $405/га. Порівняно із сезоном 2024 року, коли EBITDA досяг $446/га, результат знизився приблизно на 9%.

У світі у 2026/27 МР прогнозується збільшення виробництва пшениці твердих сортів (дурум) на 0,6 млн т, що в масштабах глобального ринку має певне значення. Водночас цього сезону очікується подальше зростання запасів дуруму приблизно на 1,7 млн т порівняно з минулим роком.

У багатопрофільній агропромисловій компанії з повним замкнутим циклом виробництва «Агропродсервіс», з огляду на складнощі з логістикою, переглянули сівозміну і вийшли в першу чергу на культури, які можуть використати для власних потреб.

Аграрна компанія «Агронова», що входить до групи компаній «Новаагро», завершила збирання ранніх культур. Із площі близько 11,5 тис. га намолочено 46,8 тис. т продукції.

Держпродспоживслужба цього року провела аналіз фітосанітарного ризику щодо 19 шкідливих організмів, які регулюються в Європейському Союзі. 15 вересня робоча група схвалила звіти щодо ще 9 організмів, завершивши заплановану роботу.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

Якою буде якість пшениці врожаю-2026? Що відбувається на ринку пшениці та жита і з якою сировинною базою працюватимуть переробники в новому сезоні? Ці питання стануть одними з перших у діловій програмі конференції «Зерно і переробка 2026», яка відбудеться 16–17 вересня у Вінниці.

Українські експортери пшениці мають неухильно дотримуватися оновлених фітосанітарних вимог Республіки Індонезія. Інакше це може стати підставою для затримання партії або відмови у ввезенні вантажу.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Туреччина з 4 серпня 2026 року посилює фітосанітарний контроль під час імпорту, експорту, реекспорту та транзиту рослин і рослинної продукції.