Таку думку в своєму блозі на LB.ua висловив колишній міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко.
«Потенційні можливості цього напряму величезні: тільки завдяки переробці 10 млн т кукурудзи Україна може виробляти не менше 4 млн т біоетанолу. Також можна використовувати і надлишки зерна, які не переробляються в харчові продукти або на корм», — пояснює він.
Декілька років поспіль обсяги виробництва пшениці перевищують обсяги її споживання. І перехідні залишки, вважає Олексій Павленко, можуть стати чудовою сировиною для біопалива.
«Але з економічної точки зору найдешевше використовувати для переробки цукрові буряки, а точніше патоку, яка виробляється при їх переробці. Із 1 га цукрових буряків можна виготовити 4 тис. л біоетанолу», — пише екс-міністр.
За його словами, тепер справа за тим, щоб створити сприятливі умови для виробників альтернативного пального. Після приєднання України до договору про заснування Енергетичного співтовариства у нашої держави виникли зобов'язання щодо імплементації Директив ЄС 2009/28/ЄС про запровадження біопалива, яка вимагає до 2020 року наростити частку біоетанолу в автомобільному паливі до 10%.
Для довідки: нагадаємо, раніше розвиток біоетанольного напряму стримувався монополією на виробництво цього виду палива та надмірною зарегульованістю. У 2015 році Кабінетом Міністрів прийнято постанову №319 від 20 травня 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 №1375», якою виключений перелік спиртових заводів, що мають право на виробництво біоетанолу. Також в 2015 р. було скасовано ліцензування виробництва біогазу та рідких видів біопалива.