Верховна Рада України зареєструвала законопроєкт, яким пропонується змінити механізм митного оформлення експорту агропродукції.
За інформацією на сайті парламенту, запоконопроєкт «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів» (№10169) подала група депутатів-членів Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Документ стосується товарних позицій 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби), 1205 (насіння свиріпи та ріпаку), 1206 (насіння соняшнику), 1507 (соєва олія), 1512 (соняшникова олія), 1514 (ріпакова олія), 2306 (макуха) згідно з УКТ ЗЕД.
Законопроєктом пропонується внести зміни до Митного кодексу України, зокрема передбачити, що тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, у разі експорту зазначених товарів митне оформлення таких товарів здійснюється митними органами на підставі окремої періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації, заповненої в звичайному порядку, до якої декларантом обов’язково вноситься інформація про реквізити відповідної податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Така митна декларація повинна містити інформацію лише щодо товарів, включених до товарних позицій згідно вказаних УКТ ЗЕД та реквізити однієї відповідної податкової накладної. Після початку митного оформлення товарів на підставі окремої періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації дані таких митних декларацій не підлягають коригуванню.
У разі поміщення у митний режим експорту товарів митною вартістю таких товарів є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі, але не нижче мінімальних експортних цін, встановлених у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Додатковими підставами для відмови у митному оформленні у разі експорту товарів, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення, є такі:

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Кабінет Міністрів УКраїни ухвалив постанову, яка дозволить підприємствам, що постраждали від російських атак, зберігати митні спрощення та статус авторизованого економічного оператора.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Відправники вантажів мають до 23 жовтня надати АТ «Укрзалізниця» (УЗ) плани щодо перевезення на листопад.

Верховна Рада отримала підписаний Президентом України закон «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (5018-IX, законопроєкт №12384).

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Перевізники відмовляються везти товари групи 1-24 згідно з УКТЗЕД (продукція сільського господарства, тваринництва та харчової промисловості), адже це для них дорого та довго. Оптимізація процесів перетину кордону з Польщею та спрощені умови для транзиту могли би полегшити ситуацію.

У Верховній Раді зареєстровано постанову, якою пропонується скасувати рішення Кабінету Міністрів від 13 жовтня про зміни правил бронювання військовозобовʼязаних.

На сьогодні є спільна узгоджена позиція профільних асоціацій щодо підтримки пріоритетності експорту соняшникової олії, без шротів. Мінагрополітики також підтримує необхідність надання пріоритетності продукції з доданою вартістю, в даному випадку олії.

Зовнішній товарообіг України за 9 місяців поточного року склав майже $104,7 млрд.