Всі головні новини агроринку на
📲 Телеграм-каналі
Джерело фото: europeanfiles.eu
Цілі ЄС щодо зменшення внесення пестицидів та добрив є насамперед політичними. На сьогодні ЄС не знає, як досягти цілей зі зменшення використання агрохімії, але точно знає, що треба обмежити імпорт із третіх країн. Невідомо, як це вплине на Україну з погляду ринку.
Про це розповів заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка під час конференції «Соєвий джекпот як гра в довгу».
«Насамперед регуляторні дії Європейського Союзу з обмеження чи заборони використання певних препаратів не означають, що ЄС не заохочує споживання заборонених речовин у третіх країнах. Так, екологічні активісти вболівали за заборону хлорпірифосу. Але заборона використання не означає заборону виробництва. Європейські виробники успішно просувають препарати з хлорпірифосом у країнах, які є основними постачальниками сировини до ЄС, зокрема в Бразилії та Україні», — зазначає Тарас Качка.
На його думку, якщо ж цілі ЄС розповсюджуються не лише на внутрішній ринок, а є глобальними, то має йтися не лише про заборону використання, а й про заміщення цих препаратів на інші агротехнології або хімікати, можливі до використання в третіх країнах.
«Друга невідповідність полягає в тому, що благородні цілі зменшення внесення добрив і агрохімікатів погано корелюється з іншою ціллю сталого розвитку — подоланням голоду в світі. Тому питання ефективності сільського господарства залишається актуальним», — вважає Тарас Качка.
Він також звертає увагу на те, що Європейський зелений курс можливий для внутрішнього використання лише за єдиної умови — якщо Україна буде в периметрі цих ініціатив. Забезпечити до ЄС постачання як рослинної продукції, так і кормів для тваринництва можна лише за умови, якщо Україна буде тим ринком, що забезпечуватиме масштаби постачання.
Валентина Оврас, AgroPortal.ua

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Вступ України до Європейського Союзу загрожуватиме польському сільському господарству.

Якнайшвидше відкриття Кластера 5 у переговорах про вступ України до ЄС забезпечить агровиробникам обох сторін чіткіше розуміння умов і термінів інтеграції українського агросектору до Єдиного ринку ЄС та Спільної аграрної політики.

Європейська комісія надасть Україні підтримку в інтеграції агросектору в єдиний ринок Євросоюзу, але умови стануть зрозумілішими лише в ході переговорів із державами-членами ЄС у межах п’ятого кластера («Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості»).

AGF Nitrogen, другий за величиною виробник аміаку та добрив у Європі, припинив роботу деяких ліній, а найближчими тижнями можуть бути зупинені й інші підрозділи.

Виробники та постачальники в усьому світі переходять до обов’язкової простежуваності ланцюгів постачання, а виробники сільгоспкультур мають відповідати низці стандартів та регуляцій.

Соціальна та екологічна відповідальність набувають ключового значення для системного експорту на ринки ЄС та побудови довготривалого партнерства. Концепція Green Deal, що об'єднує основні вимоги до виробників та постачальників, уже напряму впливає на український агросектор і вимагає певної трансформації.

Сучасне сільське господарство має відповідати не лише економічним реаліям, а й екологічним викликам часу. Україна, яка обрала курс на євроінтеграцію, бере на себе міжнародні зобов’язання щодо впровадження кліматично дружніх технологій. Одним із ключових напрямів цієї трансформації стає вуглецеве землеробство — не лише модна тенденція, а стратегічна відповідь на кліматичні ризики, які вже сьогодні впливають на аграрну сферу.

Масштабний проєкт, спрямований на впровадження регенеративних практик у землеробстві, розпочато в Європі.

Виконання всіх вимог згідно з Національним планом з енергетики та клімату на наступні 10 років передбачає залучення €114 млрд.