Документом передбачається надання висновку щодо препаратів, які подаються на реєстрацію, говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Як зазначається, еколого-експертна оцінка є обов’язковою складовою й передостаннім етапом процедури державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів та здійснюється з метою превентивного виявлення екологічних ризиків. Згідно з Законом України «Про пестициди та агрохімікати», для того, щоб пройти державну реєстрацію, обов'язковою умовою є наявність відповідної документації щодо їх безпечного застосування, включаючи позитивну еколого-експертну оцінку матеріалів, поданих для реєстрації пестицидів та агрохімікатів.
Ухвалений порядок еколого-експертної оцінки розроблений Мінприроди на виконання змін, що були внесені до Закону України «Про пестициди та агрохімікати» нещодавно прийнятим Законом «Про оцінку впливу на довкілля» та відповідно замінив Порядок проведення державної екологічної експертизи, який до того регламентувався Законом України «Про екологічну експертизу», що втратив чинність 18 грудня 2017 року.
Згідно з чинними змінами державна екологічна експертиза скасовується та відтепер замінена на еколого-експертну оцінку.
«Ми вітаємо ухвалення урядом порядку еколого-експертної оцінки, який був розроблений Міністерством екології та природних ресурсів України. Відтепер немає жодних перепон для завершення реєстрації нових високоякісних засобів захисту рослин, що безумовно є більш ефективними. Завдяки новим препаратам вдасться не тільки зберегти врожай культур, а й покращити його якість. Урядом доручено розробникам у триденний строк доопрацювати Порядок еколого-експертної оцінки разом із Секретаріатом КМУ і оформити відповідно до регламентних вимог. Сподіваємося на відновлення процесу державної реєстрації засобів захисту рослин у вказаний термін», — зазначила координатор агрохімічного комітету УКАБ Ольга Кухар.

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Українські сільгоспвиробники станом на 10 серпня 2026 року обмолотили 5,63 млн га зернових і зернобобових культур, або 48,6% прогнозованих площ.

Завершується збирання озимих ріпаку та зернових колосових, а от за врожай кукурудзи та соняшнику аграріям ще доведеться поборотися. Адже погодні умови були досить сприятливими для поширення комплексу шкідників, зокрема й лускокрилих видів, контроль яких відзначається підвищеною складністю.

Трапляються випадки, коли аграрії порушують технологію застосування ЗЗР, проводять обробіток не в ту фазу розвитку культури, порушують норму внесення і через ці помилки втрачають потенційну врожайність культури.

Грибкове захворювання склеротиніоз, або біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum), яке зараз поширюється на соняшнику, буває кількох видів — кореневий, стебловий і на кошику. При цьому врожайність може знижуватись до 80% залежно від розвитку патогена. Для захисту від усіх видів склеротиніозу, окрім кореневого, є широкий перелік фунгіцидів.

У липні 2026 року було експортовано 3,67 млн т агропродукції, що на 23,4% менше, ніж попереднього місяця.

В Україні обмолочено 4,01 млн га зернових і зернобобових культур, або 33,9% прогнозованих площ. Загальний намолот досяг 17,59 млн т, збільшившись за тиждень на 6,94 млн т, або 65,2%.

Питання заборони певних діючих речовин пестицидів піднімається періодично як в ЄС, так і в Україні. Проте заборона «по-європейськи» не дорівнює забороні в українському класичному розумінні.

Питання заборони певних діючих речовин пестицидів піднімається періодично як в ЄС, так і в Україні. Проте нам потрібно враховувати економічні та екологічні наслідки таких дій.
