Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, говориться у повідомленні міністерства.
«Вже декілька років поспіль країни ЄС посідають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного та харчового експорту. Дуже рада відзначити, що за підсумками 2017 року, експорт наших аграрних та харчових продуктів до європейських країн зріс на 37,1%, або майже на $1,6 млрд та склав $5,8 млрд. Для мене особисто дані показники означають, що Угода про ЗВТ між Україною та ЄС ефективно працює та дає свої результати для нашого аграрного сектору. Окрім того, зростання обсягів експорту до країн ЄС є ознакою успішної переорієнтації більшості наших аграрних експортерів на нові ринки після втрати ринку РФ», — відмітила заступник міністра.
За її словами, головними продуктами українського агроекспорту, що постачались до ринку ЄС в 2017 році, є зернові злаки –$1,7 млрд, олія — $1,4 млрд, насіння олійних культур — $1,1 млрд.
«Але, окрім цього, зростання нашого експорту за минулий 2017 рік до країн ЄС також відбулось за рахунок збільшення постачання нішевих, перероблених та готових харчових продуктів. Наприклад, експорт м«яса птиці збільшився в 2017 році порівняно з 2016 на $64,9 млн, продуктів з борошна та крупи — на $32,4 млн, соків — на $28,3 млн, меду — на $25,5 млн, кондитерських виробів — на$15,4 млн, масла вершкового — на $11,7 млн», — відмітила заступник Міністра з питань євроінтеграції.
Ольга Трофімцева розповіла, що ТОП-5 торговельних партнерів України в ЄС очолюють Нідерланди з часткою 18%. А далі йдуть Іспанія — 14,3%, Польща — 13,2%, Італія — 12% та Німеччина — 10,5%.
«За минулий рік ми також імпортували європейських агротоварів на 17,2% більше ніж у 2016 році. Загалом імпорт становив $2,3 млрд. А основними товарами нашого імпорту були тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, корми для тварин, алкогольна продукція та різні інші харчові товари», — резюмувала Трофімцева.
Для довідки: Найбільшу питому вагу в структурі експорту до країн ЄС мали такі види сільськогосподарської продукції: зернові злаки — $1,7 млрд; олія — $1,4 млрд; насіння олійних культур — $1,1 млрд; залишки і відходи харчової промисловості — $497,5 млн; плоди, горіхи та цедра — $139,2 млн; м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці — $133,7 млн; мед — $98,8 млн; вироби із зерна та хлібних злаків — $96,1 млн; шкіра із шкур ВРХ, овець, ягнят та інших тварин — $75,7 млн; соки — $70,7 млн; казеїни, альбуміни — $40,3 млн; продукти з какао-бобів, шоколад — $38,2 млн; продукти переробки овочів, плодів– $38 млн та інші товари.

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 25 вересня складає 4,87 млн т, що на 1,1 млн т, або 19% менше за показник минулого сезону.

Україна заходить у новий сезон-2026/27 з оптимістичною оцінкою щодо врожаю соняшнику та песимістичними настроями щодо реалізації потенціалу переробки.

Україна за 21 день вересня експортувала 1,6 млн т аграрної продукції, що становить 43% від запланованого обсягу.

Ольга Трофімцева на почату року очолила проєкт APD Ukraine, який в тому числі зосереджений на підтримці наближення України до політики Європейського Союзу. Що вдалося вже реалізувати Німецько-українському агрополітичному діалогу, а що у планах — у нашій розмові.

Країни Європейського Союзу за перші 12 тижнів 2026/27 МР (1 липня – 20 вересня) імпортували 4,47 млн т кукурудзи, що на 26,9% більше показника аналогічного періоду попереднього сезону (3,52 млн т).

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

Ситуація на українському ринку масла у вересні залишається невизначеною. Виробники намагаються підтримувати висхідний ціновий тренд, сформований наприкінці літа, однак подальше підвищення вартості продукції стикається з низкою обмежень.

Експорт соняшникової олії за 15 днів вересня становив 131 тис. т, це на 38% менше традиційного обсягу (212 тис. т).

Анастасія Дмитрів почала досліджувати пробіотики ще під час студентської наукової роботи. Через кілька років її розробка перетворилася на бізнес — виробництво заквасок, йогурту та желейок із пробіотичною композицією Valoria на Львівщині. Нині компанія шукає партнерів для масштабування та готується до виходу на ринки ЄС.