Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, говориться у повідомленні міністерства.
«Вже декілька років поспіль країни ЄС посідають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного та харчового експорту. Дуже рада відзначити, що за підсумками 2017 року, експорт наших аграрних та харчових продуктів до європейських країн зріс на 37,1%, або майже на $1,6 млрд та склав $5,8 млрд. Для мене особисто дані показники означають, що Угода про ЗВТ між Україною та ЄС ефективно працює та дає свої результати для нашого аграрного сектору. Окрім того, зростання обсягів експорту до країн ЄС є ознакою успішної переорієнтації більшості наших аграрних експортерів на нові ринки після втрати ринку РФ», — відмітила заступник міністра.
За її словами, головними продуктами українського агроекспорту, що постачались до ринку ЄС в 2017 році, є зернові злаки –$1,7 млрд, олія — $1,4 млрд, насіння олійних культур — $1,1 млрд.
«Але, окрім цього, зростання нашого експорту за минулий 2017 рік до країн ЄС також відбулось за рахунок збільшення постачання нішевих, перероблених та готових харчових продуктів. Наприклад, експорт м«яса птиці збільшився в 2017 році порівняно з 2016 на $64,9 млн, продуктів з борошна та крупи — на $32,4 млн, соків — на $28,3 млн, меду — на $25,5 млн, кондитерських виробів — на$15,4 млн, масла вершкового — на $11,7 млн», — відмітила заступник Міністра з питань євроінтеграції.
Ольга Трофімцева розповіла, що ТОП-5 торговельних партнерів України в ЄС очолюють Нідерланди з часткою 18%. А далі йдуть Іспанія — 14,3%, Польща — 13,2%, Італія — 12% та Німеччина — 10,5%.
«За минулий рік ми також імпортували європейських агротоварів на 17,2% більше ніж у 2016 році. Загалом імпорт становив $2,3 млрд. А основними товарами нашого імпорту були тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, корми для тварин, алкогольна продукція та різні інші харчові товари», — резюмувала Трофімцева.
Для довідки: Найбільшу питому вагу в структурі експорту до країн ЄС мали такі види сільськогосподарської продукції: зернові злаки — $1,7 млрд; олія — $1,4 млрд; насіння олійних культур — $1,1 млрд; залишки і відходи харчової промисловості — $497,5 млн; плоди, горіхи та цедра — $139,2 млн; м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці — $133,7 млн; мед — $98,8 млн; вироби із зерна та хлібних злаків — $96,1 млн; шкіра із шкур ВРХ, овець, ягнят та інших тварин — $75,7 млн; соки — $70,7 млн; казеїни, альбуміни — $40,3 млн; продукти з какао-бобів, шоколад — $38,2 млн; продукти переробки овочів, плодів– $38 млн та інші товари.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Молдовські фермери обурились, що уряд не радився з ними щодо знижки на залізничні вантажні перевезення для українських вантажів, і бачать у цьому приховані ризики для себе.

Європейська комісія (ЄК) зробить оцінку як майбутнього врожаю в Україні, так і його експорту, щоб мати розуміння щодо можливих наступних кроків у питанні подальшої допомоги.

Україна у липні імпортувала 8,79 тис. т молочних продуктів, що на 1% більше відносно червня 2026 року і на 71% більше відносно липня 2025 року.

Індія, найбільший у світі покупець соняшникової олії, переорієнтовується на альтернативні види рослинних олій через перебої з постачанням продукції з України та росії.

Україна переходить до завершального етапу відкриття ринку Європейського Союзу для експорту біометану.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Влада Туреччини вирішила ввести тарифні квоти на імпорт соняшникового насіння та нерафінованої олії, які забезпечать стабільні постачання олії на внутрішній ринок та пільгові умови ввезення сировини для переробки.