Такі дані дослідження Київської школи економіки щодо економічної оцінки квотування добрив озвучив професор KSE Олег Нів’євський під час публічної дискусії «Економічна оцінка квотування добрив: чи вигідно для економіки квотувати імпорт добрив?».
Відповідно до оцінки експертів Київської школи економіки наслідків ініціативи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щодо запровадження квот на імпорт мінеральних добрив в Україні основні учасники ринку — сільгоспвиробники, трейдери — понесуть значні втрати.
«Вигода (додаткові доходи) виробників міндобрив становитиме $63-238 млн; втрати сільгоспвиробників — $174-509 млн, при цьому менші виробники зазнають більших втрат; вигоди трейдерів — $10-33 млн; в найгіршому випадку це може бути величина ренти держслужбовців від адміністрування та розподілу квот; сукупний ефект на економіку — втрати на рівні $100-238 млн», — йдеться у дослідженні.
Також зазначається, що варто очікувати зростання цін на селітру на 5-22%.
«Окрім суттєвих втрат для економіки та агровиробників, ініціатива щодо запровадження квот несе ризики зриву поставок через ліцензування або адміністрування квот. Це потенційно корупційний ризик», — зазначив Олег Нів’євський.
Відповідно до отриманих результатів дослідження KSE не рекомендує вдаватися до запровадження квот на імпорт мінеральних добрив.

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом у січні – червні 2026 року збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на $847 млн (+11%) і становив $8,55 млрд.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Роботодавці та наймані працівники по-різному оцінюють зміни на ринку праці України. Перші частіше говорять про підвищення оплати праці, тоді як понад половина працівників не зафіксували змін у своїх доходах.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Україна станом на початок липня активно використовує тарифні квоти на експорт агропродовольчої продукції до Європейського Союзу.

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.

Світове виробництво кави залишається залежним від широкого використання пестицидів, значна частина яких заборонена в Європейському Союзі через ризики для здоров'я людини та довкілля.

Відновлення тарифних квот між ЄС і Україною та суттєве падіння цін у молочному секторі призвели до різкого скорочення експорту цієї продукції.

Україна станом на початок червня 2026 року активно використовує тарифні квоти в межах Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС (DCFTA).