Про це йдеться у повідомленні Державної служби з питань геодезії, картографії і кадастру.
«Основною умовою скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення було набрання чинності закону про обіг земель. Оскільки прийняття закону не відбулося, у дію вступили пункти 14 та 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України. Згідно з якими, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств», — йдеться у повідомленні.
Також не допускається:
- купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;
- купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10% та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам — учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.
Держгеогадастрі підкреслили, що прийняття та набрання чинності Законом України про обіг земель сільськогосподарського призначення є обов'язковою умовою для запровадження ринку земель.
«Щорічне продовження мораторію не мало юридичного сенсу, а виконувало насамперед PR-мету для окремих політичних сил. Відсутність популізму, продемонстрована парламентом у цьому році аж ніяк не вплине на правила гри на земельному ринку. Тож, будь-які панічні прогнози не обумовлюють жодних підстав», — пояснив голова Держгеокадастру Денис Башлик.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру в 2025 році продемонструвала абсолютний рекорд за кількістю виданих витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку (НГО) земельної ділянки.

Через чотири з половиною роки після впровадження ринок землі сільськогосподарського призначення в Україні подолав позначку в один мільйон гектарів. Більшу частину цього періоду країна перебувала у стані повномасштабної війни, яка триває й досі.

До земельного кадастру України у 2025 році внесено межі 446 адміністративно-територіальних одиниць, понад 41 тис. функціональних зон і більш як 128 тис. земельних ділянок, права на які виникли до 2013 року.

В Україні за підсумками 2025 року реалізовано понад 356 тис. га сільськогосподарських земель, які до відкриття ринку перебували під дією мораторію. Середня вартість склала 57,4 тис. грн/га.

Можливість проведення позапланових заходів державного контролю за використанням та охороною земель в умовах воєнного стану частково відновлено в Україні.

Мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції.

У Бразилії розгортається юридичний конфлікт між фермерами та найбільшими зернотрейдерами. Лобістська організація Aprosoja-MT, яка представляє інтереси агровиробників штату Мату-Гросу, подала позов проти компаній ADM, Bunge, Cargill, Louis Dreyfus Company, COFCO, а також галузевих асоціацій Abiove та Anec.


