Таку думку висловив Економічний аналітик EasyBusiness Андрій Дяків у блозі «Бізнес.Цензор».
Він зазначив, що працюючи на орендованій землі, фермери не впевнені, що матимуть можливість обробляти її після закінчення терміну оренди і намагаються отримати максимальні результати від використання землі. Це призводить до деградації грунтів.
«Мабуть найбільшою проблемою для фермерів є те, що орендована земля, на якій вони працюють, не є активом, який можна використовувати як заставу для залучення банківського фінансування. Тому фермери не мають доступу до фінансових ресурсів, які можна використати для розвитку їхнього бізнесу», — додав експерт.
Наслідком цього є використання застарілої техніки, відсутність належної складської та логістичної інфраструктури, відсутність інвестицій в розвиток продуктивності землі, уточнив Дяків.
«Ці фактори, в свою чергу, є причиною низької врожайності. Незважаючи на те, що ми вважаємо Україну «житницею Європи», врожайність с/г культур у нашій країні значно нижча, ніж в тій самій Європі. Тобто через відсутність стимулів інвестувати в продуктивність земель, українські фермери щорічно втрачають тонни врожаю», — пояснив він.
Другим джерелом втрат є орієнтація на однорічні культури, вважає експерт. Фермери працюють на орендованій землі та не мають можливості залучити доступні фінансові ресурси. Тому найпоширенішою практикою є вирощування однорічних культур, що при мінімальних початкових вкладеннях забезпечують найбільшу віддачу у короткостроковій перспективі.
«В той же час, багаторічні культури, що дають віддачу лише через 2-3 роки, забезпечують в рази більші прибутки у довгостроковій перспективі. Так, за даними Державної Служби статистики, у 2017 році дохід від культур зернових та зернобобових становив 16 029 грн на 1 га, дохід від олійних культур — 21 962 грн на 1 га, в той час як плодові та ягідні культури в середньому забезпечували дохід у розмірі 90 383 грн на 1 га», — додав він.
Тобто українські фермери через власну недалекоглядність втрачають близько 70 тис. грн на кожному гектарі, підрахував Дяків.
«Незважаючи на всі вищезазначені негативні фактори, фермери залишаються найбільш активними противниками ринку землі. Тим часом, українські землі втрачають свою цінність, українське село поступово вимирає, ефективність українського сільськогосподарського бізнесу значно відстає від показників європейських фермерів. Лише відкриття вільного ринку землі, узгоджене та прокомуніковане зі всіма зацікавленими сторонами зможе зупинти ці негативні тенденції та простимулює подальший розвиток фермерських господарств», — підсумував він.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні – червні 2026 року знизився на 1,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – травні показник зростав на 1,4%).

Аналітики Oil World знизили прогноз виробництва ріпаку в Європейському Союзі у 2026 році до 20,4 млн т, що на 0,1 млн т менше, ніж торік. Водночас через тривалу посуху та хвилі спеки фактичний урожай може виявитися ще нижчим.

Українські агровиробники — від великого до дрібного крафтового — дедалі більше уваги приділяють безпечності, простежуваності та відкритості виробництва. Ці принципи продиктовані не лише змінами у законодавчому полі на євроінтеграційному шляху, а й запитом від споживачів.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.