Таку думку висловив Економічний аналітик EasyBusiness Андрій Дяків у блозі «Бізнес.Цензор».
Він зазначив, що працюючи на орендованій землі, фермери не впевнені, що матимуть можливість обробляти її після закінчення терміну оренди і намагаються отримати максимальні результати від використання землі. Це призводить до деградації грунтів.
«Мабуть найбільшою проблемою для фермерів є те, що орендована земля, на якій вони працюють, не є активом, який можна використовувати як заставу для залучення банківського фінансування. Тому фермери не мають доступу до фінансових ресурсів, які можна використати для розвитку їхнього бізнесу», — додав експерт.
Наслідком цього є використання застарілої техніки, відсутність належної складської та логістичної інфраструктури, відсутність інвестицій в розвиток продуктивності землі, уточнив Дяків.
«Ці фактори, в свою чергу, є причиною низької врожайності. Незважаючи на те, що ми вважаємо Україну «житницею Європи», врожайність с/г культур у нашій країні значно нижча, ніж в тій самій Європі. Тобто через відсутність стимулів інвестувати в продуктивність земель, українські фермери щорічно втрачають тонни врожаю», — пояснив він.
Другим джерелом втрат є орієнтація на однорічні культури, вважає експерт. Фермери працюють на орендованій землі та не мають можливості залучити доступні фінансові ресурси. Тому найпоширенішою практикою є вирощування однорічних культур, що при мінімальних початкових вкладеннях забезпечують найбільшу віддачу у короткостроковій перспективі.
«В той же час, багаторічні культури, що дають віддачу лише через 2-3 роки, забезпечують в рази більші прибутки у довгостроковій перспективі. Так, за даними Державної Служби статистики, у 2017 році дохід від культур зернових та зернобобових становив 16 029 грн на 1 га, дохід від олійних культур — 21 962 грн на 1 га, в той час як плодові та ягідні культури в середньому забезпечували дохід у розмірі 90 383 грн на 1 га», — додав він.
Тобто українські фермери через власну недалекоглядність втрачають близько 70 тис. грн на кожному гектарі, підрахував Дяків.
«Незважаючи на всі вищезазначені негативні фактори, фермери залишаються найбільш активними противниками ринку землі. Тим часом, українські землі втрачають свою цінність, українське село поступово вимирає, ефективність українського сільськогосподарського бізнесу значно відстає від показників європейських фермерів. Лише відкриття вільного ринку землі, узгоджене та прокомуніковане зі всіма зацікавленими сторонами зможе зупинти ці негативні тенденції та простимулює подальший розвиток фермерських господарств», — підсумував він.