Верховна Рада України сьогодні, 29 червня, ухвалила за основу проєкти законів «Про державне регулювання сфери захисту рослин» (№8340) та «Про державну підтримку сільського господарства та експорту агропродукції під час воєнного стану» (№8025).
Про це повідомив народний депутат від фракції «Голос», перший заступник голови парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк у Telegram.
Так, парламентарі 255 голосами підтримали законопроєкт «Про державне регулювання сфери захисту рослин», який передбачає консолідацію норм законів України «Про захист рослин», «Про карантин рослин» і частини «Про пестициди та агрохімікати», яка стосується поводження із засобами захисту рослин (крім державної реєстрації та поводження з відходами), в єдиний закон.
Згідно з пояснювальною запискою до документу, ключові положення проєкту закону передбачають:
Крім того, запроваджується новий документ — дозвіл для ввезення (пересилання) на митну територію України регульованих шкідливих організмів і окремих видів рослин, продуктів рослинного походження та інших об’єктів, призначених для державного випробування, наукових або освітніх цілей, апробації, сортового відбору або розмноження.
Водночас 238 народних депутатів проголосували за основу законопроєкту «Про державну підтримку сільського господарства та експорту агропродукції під час воєнного стану» (№8025), ухвалення якого допоможе залучити іноземні інвестиції в розвиток сухопутних коридорів для експорту агропродукції до Євросоюзу.
Документом передбачається запровадження окремих напрямів підтримки капітального будівництва експортної інфраструктури стосовно оновлення парку зерновозів, зернових контейнерів, обладнання з навантаження та розвантаження, а також запровадження страхування об’єктів зберігання або переробки сільгосппродукції від ризиків у вигляді бойових та воєнних дій.
Міжнародні організації зможуть допомагати експортувати українське продовольство. Закордонним партнерам нададуть можливість домовлятися про «зелені коридори» з урядами інших країн. Експортну логістику будуватимуть за рахунок донорських коштів, інвестицій та грантів міжнародних партнерів.
«Кошти залучатиме держава. Підприємці зможуть їх отримати, подавши заявку до Державного аграрного реєстру. Фінансування буде направлено на зведення залізничних елеваторів, автомобільних мультимодальних комплексів, контейнерів для зернових. Так агросектор зможе побудувати нову логістику та розвантажити наявні маршрути», — прокоментував голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Продуктивний гібрид, надійний захист і збалансоване живлення — лише частина передумов для вдалої перезимівлі ріпаку озимого. Не менш важливим є формування в осінній період відповідної архітектоніки рослини.

Унікальний продукт із впізнаваним ім'ям, захищеним європейським законодавством, доступ до грантів і нових бізнес-можливостей — лише короткий перелік переваг географічного зазначення (ГЗ). Попри відчутно вищу ціну, попит на таку продукцію високий навіть на внутрішньому ринку.

Kernel («Кернел») спільно із We build Ukraine та «Зміст.Центр аналізу політики» запустили першу в Україні Школу публічно-приватного партнерства (ППП) для громад.

Український агробізнес продовжує працювати в умовах, де безпекові ризики безпосередньо впливають на логістику, собівартість і фінансові результати компаній. Непередбачуваність витрат, перебудова експортних маршрутів, волатильність цін на пальне та дефіцит оборотного капіталу змушують бізнес по-новому підходити до управління ризиками.

Попри досить строкаті результати врожайності у 2026 році, ріпак озимий лишається фокусною культурою під урожай 2027 року. Незважаючи на складні погодні умови, ріпакова посівна триває, хоч і відбувається досить нерівномірно.

Верховна Рада України 2 вересня схвалила в цілому законопроект №12117 щодо удосконалення роботи індустріальних парків (ІП).

Верховна Рада України 1 вересня ухвалила за основу законопроєкт «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (№15437).

OTP Bank розширює можливості фінансування малих і середніх агровиробників у межах партнерських програм із провідними виробниками та дистриб'юторами товарно-матеріальних ресурсів (ТМР). Завдяки цьому аграрії можуть придбати ресурси для осінньої посівної кампанії на умовах від 0,01% річних строком до 12 місяців.

За останній тиждень — з 14 по 20 серпня — аграрному сектору відповідно до фінансування аграріїв за програмою «5-7-9%» було видано додатково 3,5 млрд грн кредитів. Пільговим кредитуванням під посівну скористалося 11 943 суб'єкти.