Заборона на ввезення азотних добрив через морські порти викликала подорожчання цієї продукції для аграріїв та обурення імпортерів.
Про це пише «Економічна правда».
Як повідомив виданню один з учасників ринку, представники влади провели дві наради з приводу заборони на перевалку добрив. За його словами, військовослужбовці готові йти на компроміс у разі забезпечення відповідних вимог, проте Одеська ОВА боїться брати на себе відповідальність.
Інший співрозмовник говорить, що імпортери нібито мають інформацію про вплив на голову Одеської ОВА Олега Кіпера українського виробника добрив Group DF Дмитра Фірташа.
«Група Фірташа виробляє і вибухонебезпечні добрива, зокрема аміачну селітру. Якщо ракета влучить у «Рівнеазот» або «Черкасиазот», то міста і житлові будинки постраждають. Але підприємства продовжують працювати», — зазначив імпортер.
Крім того, бізнес обурює те, що під заборону потрапила не лише селітра.
«Заборона на перевалку селітри правильна, оскільки з неї роблять вибухівку. Але заборонили всі добрива, вироблені з амонію. Нітратна форма азоту — це те, що вибухає, а є ще амідна та амонійна форми. Заборонили перевалку всіх форм азоту», — розповів ЕП один з імпортерів добрив.
«До портів ідуть добрива, де є лише 10% азоту — сульфатна форма, амонійна, амідна — і їх не пропускають. Хоча є міжнародні сертифікати, що ці добрива не є вибухонебезпечними, військові не звертають на це уваги. Була ситуація, коли «Іскандер» влучив у карбамід: паковання розплавилося, а карбамід не вибухнув», — зазначив він.
Основний фінансовий тягар заборони лягає на плечі аграріїв, які купують товар. За останні два місяці вартість тонни селітри зросла з 21 тис. грн до 25-27 тис. грн, карбаміду — з 24 тис. грн до 28 тис. грн.
«Зараз сіють ріпак і пшеницю, іде підготовка до нового року. До кінця жовтня треба вносити фосфорні та калійні добрива. При цьому Україна імпортує 2,5-3 млн т добрив на рік, а ринок оцінюють 4,5-5 млн т на рік. Внутрішнє виробництво становить 1,5 млн т, тобто не покриває і третини потреб», — розповів виданню один з імпортерів добрив.
Дефіцит азотних добрив може становити 60%, фосфорно-калійних — 80%, прогнозує співрозмовник ЕП.
Водночас перебудова логістики з морських портів на сухопутний шлях призводить до здорожчання тонни добрив на 50-80 євро.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Ціни на азотні добрива різко впали з рекордних максимумів, досягнутих під час війни в Ірані, ще до того, як судна почали вільно курсувати через Ормузьку протоку.

Партія карбаміду вперше за останні 7 років була відвантажена через порт Чорноморськ для міжнародних покупців у країнах Середземноморського регіону.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.

Польські компанії Grupa Azoty та Anwil стали ключовими постачальниками мінеральних добрив на український ринок і фактично замістили на ньому російську продукцію після початку повномасштабного вторгнення рф.

Україна за перший квартал 2026 року імпортувала майже 1,2 млн т добрив, це на 13% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Дамаска запропонував сирійській стороні угоду з постачання пшениці в обмін на фосфати за низькою ціною.