Торгівля України з Євросоюзом уже більш-менш стабілізувалася після зупинки дії заходів торговельного захисту щодо українського експорту, і Київ готовий до дискусії з країнами ЄС щодо торговельних потоків, які склалися за цей час.
Про це заявив заступник міністра економіки — торговельний представник України Тарас Качка у Давосі виданню «Інтерфакс-Україна».
«Грубо кажучи, ми свій потенціал, якого бояться (окремі країни ЄС. — Ред.), розкрили, тому не буде далі підстав казати, що ми ще стрибнемо (у нарощуванні експорту. — Ред.), як у 2022 році загалом та у 2023 році частково за деякими товарами. Уже торгівля більш-менш стабілізована, і це дає змогу сказати, що, дивіться, ми десь на якомусь уже гармонійному рівні», — зазначив Качка.
Він уточнив, що у 2024 році немає підстав думати, що український експорт аграрної продукції до ЄС зростатиме — навпаки, він десь навіть знижуватиметься з можливими поодинокими винятками.
Торговий представник України нагадав про наявну домовленість про те, що Європейський Союз іще на рік продовжить дію зазначених вище автономних торговельних заходів, які передбачають незастосування всіх мит будь-якого характеру, тарифних обмежень тощо, ще на 12 місяців.
За його словами, Київ готовий до дебатів із сусідніми країнами ЄС, які заявляють про ризики агроекспорту з України. Думки противників — це більше про те, що Європейська комісія має детально вивчати весь товарний експорт України, щоб чітко зрозуміти, завдає він шкоди чи ні, вважає він.
«Ми за таку увагу, тому що чим уважніше дивишся на торговельні потоки, тим більше розумієш, що шкоди як такої немає, що це зміна торгівлі — вона на користь ринку ЄС», — наголосив Качка.
Він додав, що Київ готовий до такого діалогу і на рівні Єврокомісії, і на двосторонньому рівні.
Торговий представник наголосив, що збереження лібералізації торгівлі з ЄС необхідне Україні, щоб показати потенційним інвесторам, що європейський ринок для України відкритий, оскільки країна вступає до ЄС, і це середньострокова і довгострокова перспектива.
Він наголосив, що завданням на 2024 рік, окрім самого продовження лібералізації торгівлі, є також розбір і аналіз торгівлі з партнерами з Євросоюзу і країн, які входять до нього.
«І ідеальна ситуація — це розібратися так, щоб домовитися про лібералізацію вступу до ЄС», — підсумував Качка.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

росія намагається наростити експорт свого зерна через порти країн Балтії, й цьому слід завадити.

Дефіцит коштів в українському агросекторі до кінця 2026 року може сягнути $7–8 млрд, якщо ситуація з морським експортом не зміниться.

Обсяги перевезень вантажів у контейнерах за 8 місяців 2026 року становили 202734 ДФЕ (або TEU), що на 33% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Компанія МХП вивозить частину м'ясної продукції на зберігання до Європи.

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.