Вступ України до ЄС потребуватиме значних капіталовкладень для повноцінної інтеграції українського аграрного сектору в європейський ринок, аби відповідати всім його правилам та вимогам.
Про це йдеться у дослідженні EU integration of Ukraine – assessing the challenges for agri-food public authorities експерта з аграрної сфери Олега Нів’євського, який на запрошення ІЕД у спільному проєкті з Інститутом Європейської Політики (ІЕР, Берлін) проаналізував фінансову потребу в розбудові спроможності державних інституцій України для інтеграції її аграрного ринку в європейський.
Зокрема, під час євроінтеграції виклики, які постануть перед регуляторами аграрного ринку в Україні, будуть такими:
Зазначається, що найбільше коштів Україна потребуватиме на запровадження Політики Системи сільськогосподарських знань та інновацій (AKIS) — майже 1,6 млрд євро. Дослідження та інновації є ключем до прискорення переходу до стійких, здорових та інклюзивних систем харчування в ЄС.
На другому місці за інвестиціями (670,9 млн євро) — маркетинг та просування агропродуктів, особливо їхньої якості, нових технологій та процесів тощо.
На третьому — розвиток і підтримка інфраструктури, зокрема іригаційних, логістичних та інших систем (489,1 млн євро).

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Уряд Бразилії заявив, що може запровадити дзеркальні заходи проти Європейського Союзу, якщо переговори щодо скасування обмежень на імпорт продукції тваринного походження з південноамериканської країни не дадуть «задовільного результату».

Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.

Виробник насіннєвої та продовольчої картоплі СТОВ «Десна» поки що не готове конкурувати з іншими картоплярами на міжнародній арені в питанні євроінтеграційних вимог, особливо щодо карантинних організмів, до фітосанітарного стану насаджень.

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.

Європейський Союз у січні – червні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,32 млрд. Це на €247 млн, або 12% більше показника аналогічного періоду 2025 року.

Європейський Союз від сьогодні, 3 вересня, призупиняє імпорт м'яса з Бразилії, яка не змогла підтвердити дотримання норм щодо використання антибіотиків.

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

В господарстві «Десна» на Чернігівщині тільки почали збір урожаю картоплі. Щосезону погодні умови все більш впливають на картоплярство: цього року на врожайність значно вплинули перепади температур і посуха влітку. Але завдяки дотриманню технологій, правильному захисту рослин у господарстві прагнуть отримати гарний результат.

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.