Вступ України до ЄС потребуватиме значних капіталовкладень для повноцінної інтеграції українського аграрного сектору в європейський ринок, аби відповідати всім його правилам та вимогам.
Про це йдеться у дослідженні EU integration of Ukraine – assessing the challenges for agri-food public authorities експерта з аграрної сфери Олега Нів’євського, який на запрошення ІЕД у спільному проєкті з Інститутом Європейської Політики (ІЕР, Берлін) проаналізував фінансову потребу в розбудові спроможності державних інституцій України для інтеграції її аграрного ринку в європейський.
Зокрема, під час євроінтеграції виклики, які постануть перед регуляторами аграрного ринку в Україні, будуть такими:
Зазначається, що найбільше коштів Україна потребуватиме на запровадження Політики Системи сільськогосподарських знань та інновацій (AKIS) — майже 1,6 млрд євро. Дослідження та інновації є ключем до прискорення переходу до стійких, здорових та інклюзивних систем харчування в ЄС.
На другому місці за інвестиціями (670,9 млн євро) — маркетинг та просування агропродуктів, особливо їхньої якості, нових технологій та процесів тощо.
На третьому — розвиток і підтримка інфраструктури, зокрема іригаційних, логістичних та інших систем (489,1 млн євро).

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Ще недавно для агровиробника питання купівлі агрохімії здебільшого зводилося до ціни, ефективності та довіри до продавця. Але правила гри змінюються. Україна рухається до європейської системи контролю хімічної продукції, де важливе значення мають не тільки характеристики самого продукту, а й його походження, документи та законність обігу. І це вже не лише питання виробника чи імпортера препарату.

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Угорщина під час засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення у Брюсселі 27 жовтня відмовилася схвалити результати скринінгу переговорних кластерів 4 та 5 у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Холдинг Kernel («Кернел») у 2025–2026 роках завершив впровадження подвійного моніторингу якості зерна та готової продукції — як за українськими стандартами, так і за вимогами ЄС.

Європейські фермери обмежують закупівлі добрив через високі ціни, що потенційно може знизити врожайність.

Європейська комісія (DG AGRI) оприлюднила обсяги виданих ліцензій на постачання окремих (квотованих) видів молокопродуктів на листопад 2026 року в межах наявних квот (TRQs), переглянутих у жовтні 2025 року.

Україна має високі перспективи євроінтеграції у секторі переробки високобілкової рослинної сировини, оскільки Євросоюз імпортує дві третини такої продукції.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.