Для євроінтеграції агроринку Україна потребуватиме €3,3 млрд щороку

22 жовтня 2024, 15:30 702

Вступ України до ЄС потребуватиме значних капіталовкладень для повноцінної інтеграції українського аграрного сектору в європейський ринок, аби відповідати всім його правилам та вимогам.

Про це йдеться у дослідженні EU integration of Ukraine – assessing the challenges for agri-food public authorities експерта з аграрної сфери Олега Нів’євського, який на запрошення ІЕД у спільному проєкті з Інститутом Європейської Політики (ІЕР, Берлін) проаналізував фінансову потребу в розбудові спроможності державних інституцій України для інтеграції її аграрного ринку в європейський.

Зокрема, під час євроінтеграції виклики, які постануть перед регуляторами аграрного ринку в Україні, будуть такими: 

  1. Значний інституційний розрив. Якби Україна завтра стала членом ЄС, її дефіцит спроможності щодо фінансування сільського господарства становив би близько 3,3 млрд євро на рік. Цифра є приблизною, але вона показує масштаб необхідного фінансування. Сума включає доплати аграріям, освіту, дослідження та запровадження нових технологій, а також поточні витрати установ, що регулюють сільськогосподарський ринок.
  2. Необхідність розбудови спроможності. З огляду на величезну інституційну прогалину, а також поточні фінансові труднощі воєнного часу, пріоритетом є створення інфраструктури IACS (Integrated Administration and Control System) та доменів інфраструктури безпеки харчових продуктів і контролю за навколишнім середовищем. Разом це потребуватиме 548 млн євро щорічного фінансування. Ця сума еквівалентна поточному загальному фінансуванню сільського господарства (підтримка виробників і загальних послуг), яке доступне в Україні.

Зазначається, що найбільше коштів Україна потребуватиме на запровадження Політики Системи сільськогосподарських знань та інновацій (AKIS) — майже 1,6 млрд євро. Дослідження та інновації є ключем до прискорення переходу до стійких, здорових та інклюзивних систем харчування в ЄС. 

На другому місці за інвестиціями (670,9 млн євро) — маркетинг та просування агропродуктів, особливо їхньої якості, нових технологій та процесів тощо. 

На третьому — розвиток і підтримка інфраструктури, зокрема іригаційних, логістичних та інших систем (489,1 млн євро).