Про це в своєму блозі на порталі «Бізнес Варта» написав народний депутат, член Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Мірошниченко.
«Додана вартість — ключовий фактор у формуванні товарообороту, коли кожен наступний виробник продукції шляхом надання власних виробничих послуг поліпшує якісні та кількісні показники даної продукції, на чому базується повний цикл виробництва. У результаті завдяки балансу між податковим зобов«язанням та податковим кредитом кожен елемент виробничого ланцюжка отримує податкові преференції у вигляді зниження податкового зобов«язання або ж взагалі надання відшкодування з бюджету», — пояснив він.
За думку парламентарія, більш раціонально було би зменшити ставки ПДВ для реалізації на митній території України продуктів першої необхідності з споживчого кошика українців. У такому випадку зменшилася б вартість соціально значимих товарів на магазинних прилавках, були б створені умови для легалізації десятків тисяч аграріїв і не руйнувалася би система доданої вартості.
«Зруйнувавши механізм доданої вартості, сільськогосподарські товаровиробники у розумінні податкового законодавства нестимуть реальні витрати на насіння, засоби захисту рослин, добрива, паливно-мастильні матеріали, у той час як сьогодні вони на суму даних витрат можуть зменшити свої податкові зобов«язання із ПДВ. А переробники зернової та олійної продукції, знову-ж-таки, матимуть виграшне становище та можуть стати більш експортно орієнтованими у зв«язку з поверненням їм ПДВ при експорті їх готової продукції», — пояснив Мірошниченко.
Автори таких ініціатив, на його думку, по старій звичці вкотре перекладають зі здорової голови на хвору.
«Знущання із товаровиробника не повинно мати місце у сучасній товарно-виробничій структурі агросектору. Переслідуючи начебто прогресивні цілі підтримки одних учасників ринку, ми ставимо у кабальні умови інших. Тільки за попередніми оцінками, такі заходи можуть завдати більше 50 млрд грн збитків сільськогосподарським товаровиробникам», — сказав Мірошниченко, зазначивши, що, за деякими розрахунками, ця цифра становитиме 51-59 млрд грн.
Він зауважив, що зі зростанням світових цін на агропродукцію негативний вплив на фермерів тільки збільшиться і вони будуть змушені протягувати руку у свою і так не надто глибоку кишеню. Таким чином економічна диспропорція між діяльністю товаровиробників та переробників тільки поглиблюватиметься та укріплятиме несправедливі та неконкурентні ринкові умови між ними.
«При цьому ПДВ чомусь не відміняють у металургів, вугільників, хіміків та інших галузей з не меншими проблемами, але «крутими лобістами», а вкотре дискримінують саме фермерів та агросектор», — підкреслив депутат.
Мірошниченко нагадав, що ДФС у якості мотивації використовує слушні аргументи щодо подолання обсягів «сірого» ринку агропродукції та боротьби із несплатою податків. За вирішення даних проблем уже довгі роки виступає уся аграрна спільнота.
«Проте, замість того, щоб посилювати реальний контроль над товарообігом, поверненням валютної виручки в Україну, надання таких податкових умов, при яких самі учасники ринку не шукали б можливості для ухилення від сплати податків, боротися зі «скрутками» та «податковими ямами», чиновники рекомендують скасувати оподаткування ПДВ, чим скинути із себе зайвий пласт роботи із адміністрування та контролю. Можливо, на їх погляд, це і найлегший варіант, проте, аграрії до такого розвитку подій готуються з острахом», — вважає він.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Загальний потенціал виробництва олійних культур в Україні у 2026/27 МР залишається значно вищим за минулорічний завдяки очікуваному відновленню врожайності попри коригування площ.

Міністерство сільського господарства США (USDA) покращило прогноз виробництва олійних культур у 2026/27 МР.

Запаси соняшнику в Україні станом на 1 серпня 2026 року складали 947 тис. т, сої — 560 тис. т, а ріпаку — 205 тис. т.

Уряд Молдови представив проєкт податкової політики на 2027 рік, який передбачає збереження пільгової ставки ПДВ у розмірі 8% для соціально важливих товарів, а для низки інших категорій, зокрема сільського господарства, HoReCa, сфери розміщення та туризму, — встановлення ставки 12%.

Міжнародний валютний фонд оновив документ, який визначає структурні маяки для України.

Виробники продукції з доданою вартістю зіткнулися з проблемою реалізації на зовнішніх ринках. І сьогодні для них гостро стоїть не питання виробництва, а налагодження збуту. Тому в цьому процесі важливо, аби держава, український бізнес та профільні асоціації мали проактивну позицію та відстоювали на міжнародних ринках інтереси українських виробників.

Головні завдання 2023 року для українського Agri Food бізнесу — життєстійкість, інноваційність та гнучкість для створення власних проривних продуктів харчування та виведення їх на нові ринки в екстремальній турбулентності війни. Багато чого йде не за найкращими планами, але саме в такі переломні часи народжуються нові масштабні ідеї, сценарії розвитку та прориви.