Про це в своєму блозі на порталі «Бізнес Варта» написав народний депутат, член Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Мірошниченко.
«Додана вартість — ключовий фактор у формуванні товарообороту, коли кожен наступний виробник продукції шляхом надання власних виробничих послуг поліпшує якісні та кількісні показники даної продукції, на чому базується повний цикл виробництва. У результаті завдяки балансу між податковим зобов«язанням та податковим кредитом кожен елемент виробничого ланцюжка отримує податкові преференції у вигляді зниження податкового зобов«язання або ж взагалі надання відшкодування з бюджету», — пояснив він.
За думку парламентарія, більш раціонально було би зменшити ставки ПДВ для реалізації на митній території України продуктів першої необхідності з споживчого кошика українців. У такому випадку зменшилася б вартість соціально значимих товарів на магазинних прилавках, були б створені умови для легалізації десятків тисяч аграріїв і не руйнувалася би система доданої вартості.
«Зруйнувавши механізм доданої вартості, сільськогосподарські товаровиробники у розумінні податкового законодавства нестимуть реальні витрати на насіння, засоби захисту рослин, добрива, паливно-мастильні матеріали, у той час як сьогодні вони на суму даних витрат можуть зменшити свої податкові зобов«язання із ПДВ. А переробники зернової та олійної продукції, знову-ж-таки, матимуть виграшне становище та можуть стати більш експортно орієнтованими у зв«язку з поверненням їм ПДВ при експорті їх готової продукції», — пояснив Мірошниченко.
Автори таких ініціатив, на його думку, по старій звичці вкотре перекладають зі здорової голови на хвору.
«Знущання із товаровиробника не повинно мати місце у сучасній товарно-виробничій структурі агросектору. Переслідуючи начебто прогресивні цілі підтримки одних учасників ринку, ми ставимо у кабальні умови інших. Тільки за попередніми оцінками, такі заходи можуть завдати більше 50 млрд грн збитків сільськогосподарським товаровиробникам», — сказав Мірошниченко, зазначивши, що, за деякими розрахунками, ця цифра становитиме 51-59 млрд грн.
Він зауважив, що зі зростанням світових цін на агропродукцію негативний вплив на фермерів тільки збільшиться і вони будуть змушені протягувати руку у свою і так не надто глибоку кишеню. Таким чином економічна диспропорція між діяльністю товаровиробників та переробників тільки поглиблюватиметься та укріплятиме несправедливі та неконкурентні ринкові умови між ними.
«При цьому ПДВ чомусь не відміняють у металургів, вугільників, хіміків та інших галузей з не меншими проблемами, але «крутими лобістами», а вкотре дискримінують саме фермерів та агросектор», — підкреслив депутат.
Мірошниченко нагадав, що ДФС у якості мотивації використовує слушні аргументи щодо подолання обсягів «сірого» ринку агропродукції та боротьби із несплатою податків. За вирішення даних проблем уже довгі роки виступає уся аграрна спільнота.
«Проте, замість того, щоб посилювати реальний контроль над товарообігом, поверненням валютної виручки в Україну, надання таких податкових умов, при яких самі учасники ринку не шукали б можливості для ухилення від сплати податків, боротися зі «скрутками» та «податковими ямами», чиновники рекомендують скасувати оподаткування ПДВ, чим скинути із себе зайвий пласт роботи із адміністрування та контролю. Можливо, на їх погляд, це і найлегший варіант, проте, аграрії до такого розвитку подій готуються з острахом», — вважає він.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Сформовано попередню програму ХХV Міжнародної конференції «Fat & Oil Industry 2026», яка відбудеться 30 жовтня у Києві. Конференція уже протягом 25 років є основним заходом у Причорноморському регіоні для олійно-жирової індустрії.

Міністерство сільського господарства США (USDA) у вересневому звіті підвищило прогноз світового виробництва олійних культур у 2026/27 МР на 2,44 млн т — до рекордних 723,46 млн т. Це на 22,42 млн т більше, ніж минулого сезону.

Аграрії розпочали посів озимих зернових під урожай 2027 року. Захист насіннєвого матеріалу зернових культур від сажкових хвороб — важливий складник успішного старту озимих посівів: адже, не проконтрольовані протруйником, вони надалі не піддаються контролю в період вегетації жодним іншим чином.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

Кабінет Міністрів України розглядає можливість збільшення податку на додану вартість (ПДВ) на 1%. Це вимушений крок, який дозволить сформувати страховий фонд у розмірі $1 млрд для бізнесу.

Глобальні аграрні ринки входять у сезон 2026/27 в умовах зміни торговельних потоків, посилення конкуренції за ключових покупців та зростання впливу геополітики і логістики на торгівлю. Як ці фактори змінять ринки у новому сезоні та де формуватимуться можливості для виробників, трейдерів і переробників — стане центральною темою AgroFoodSummit 2026, який відбудеться 24–25 вересня у Мерсіні (Туреччина).

Якою буде якість пшениці врожаю-2026? Що відбувається на ринку пшениці та жита і з якою сировинною базою працюватимуть переробники в новому сезоні? Ці питання стануть одними з перших у діловій програмі конференції «Зерно і переробка 2026», яка відбудеться 16–17 вересня у Вінниці.

Уряд Молдови представив проєкт податкової політики на 2027 рік, який передбачає збереження пільгової ставки ПДВ у розмірі 8% для соціально важливих товарів, а для низки інших категорій, зокрема сільського господарства, HoReCa, сфери розміщення та туризму, — встановлення ставки 12%.

Виробники продукції з доданою вартістю зіткнулися з проблемою реалізації на зовнішніх ринках. І сьогодні для них гостро стоїть не питання виробництва, а налагодження збуту. Тому в цьому процесі важливо, аби держава, український бізнес та профільні асоціації мали проактивну позицію та відстоювали на міжнародних ринках інтереси українських виробників.

Головні завдання 2023 року для українського Agri Food бізнесу — життєстійкість, інноваційність та гнучкість для створення власних проривних продуктів харчування та виведення їх на нові ринки в екстремальній турбулентності війни. Багато чого йде не за найкращими планами, але саме в такі переломні часи народжуються нові масштабні ідеї, сценарії розвитку та прориви.