Необхідного юридичного підґрунтя, аби вважати блокування кордону форс-мажорною обставиною для бізнес-угод, на сьогодні немає. Але є підстави вимагати відшкодування збитків.
Про це повідомив голова правління Юридичної групи Eucon Law Ярослав Романчук у коментарі «Укрінформу».
«Форс-мажорні обставини визначає Торгово-промислова палата, і, наскільки я знаю, поки в України немає прецеденту вважати страйк на кордоні форс-мажором та вимагати від партнерів скасування відповідальності за невиконані зобовʼязання», — сказав Романчук.
Однак, за його словами, компанія отримала запит від Асоціації міжнародних перевізників України на консультації та створення звіту про можливість відшкодування збитків, до яких призвело блокування кордону з Польщею.
«У цьому звіті ми проаналізували, на яких підставах та у який спосіб організовуються подібні страйки відповідно до польського законодавства. Наші юристи також вивчили договірні правові відносини між Польщею і Україною з погляду європейського та міжнародно-публічного права і дійшли висновку про можливість судових позовів у цій ситуації до польської сторони», — зазначив Романчук.
Він наголосив, що, оскільки блокування кордону значно ускладнило роботу українських підприємців та стало причиною чималих збитків для них, є всі підстави звертатися за відшкодуванням як мінімум до представників місцевих органів влади в Польщі й безпосередньо ініціаторів протестів.
«Субʼєктами, які можуть відповідати за нанесення шкоди не тільки українському бізнесу, а й польському, в даному випадку можуть бути як держава Польща, так і територіальні громади. І, звичайно, відповідачами можуть бути й самі ініціатори протестів, тобто ті організації, що ініціювали ці зібрання на кордоні», — уточнив адвокат.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Судна, що прямують до українських портів на Дунаї, пропускатимуть через Сулінський канал відповідно до черговості, яку формує «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).

Україна офіційно звернулася до польської сторони з пропозицією подвоїти кількість залізничних потягів, що перетинають прикордонні переходи.

У червні в порти Великої Одеси заходило близько 200 суден на місяць, але через постійні обстріли інфраструктури, а потім і суден, у липні цей обсяг суттєво зменшився. З 22 липня жодне судно не зайшло в порти Великої Одеси. Це було вперше за 2,5 року роботи морського коридору.

Фермери Молдови погрожують масштабними протестами, якщо влада не перегляне рішення про знижку для України на перевезення вантажів залізницею.

Рекордна спека в Європі 2026 року завдала значних збитків аграрному сектору та негативно позначилася на врожайності зернових і кормових культур.

Господарський суд Дніпропетровської області 30 липня відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Агропромислова компанія «Дніпроагро», яка належить братам Василю та Євгену Астіонам.

Якщо ситуація в Чорному морі залишатиметься нестабільною, це поступово впливатиме на всю економіку аграрного сектору. Насамперед зростатимуть логістичні витрати, а отже, зменшуватиметься прибутковість виробництва. У таких умовах аграрії будуть обережніше інвестувати в розвиток, оновлення техніки та нові технології.

П'ять компаній агрохолдингу Dnipro Agro Group («Дніпро Агро Груп») у липні 2026 року одночасно звернулися до суду за захистом від банкрутства.

Заступник голови Сейму Польщі Пьотр Згожельський закликав накласти вето на вступ України до ЄС через загрозу польському агросектору та конкуренцію за регіональне лідерство.