Про це говориться в заяві СУП, яка є в розпорядженні AgroPortal.ua.
Як відмічають представники бізнесу, про необхідність створення ринку землі заявив Президент України Петро Порошенко у своєму щорічному посланні до Верховної Ради України на відкритті п’ятої сесії VIII скликання. Питання обігу земель сільськогосподарського призначення стоїть на порядку денному виїзного засідання Комітету ВР України з питань аграрної політики та земельних відносин, запланованого на 15 вересня.
При цьому заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення, так званий «мораторій», було запроваджено ще у 2001 році як тимчасовий захід з метою забезпечення нормативного врегулювання земельних відносин та створення інфраструктури ринку землі. Через 15 років мораторій досі діє.
«Станом на сьогодні заборонено обіг 96% (41 млн га) землі с/г призначення, 68% (28,7 млн га) з яких — земельні паї, що перебувають у приватній власності майже семи мільйонів громадян. На жаль, значна частина власників земельних паїв померла, не залишивши спадкоємців, внаслідок чого землі лишились безгосподарним тягарем для органів місцевого самоврядування, які не володіють необхідною інформацією і не мають визначеної Законом процедури прийняття таких земель до комунальної власності», — говориться в заяві.
Невизначеність і корупція земельної сфери України — ускладнює проблему: загальна корупційна складова, за оцінками експертів, сягає понад $1 млрд на рік. Відсутність вільного ринку не дає змоги встановити реальну вартість землі, що стримує і вартість її оренди. Наразі укладено близько 4,6 млн договорів оренди, з яких власники недоотримують реальну вартість зданої в оренду землі. Земельні аукціони, як вважають в СУП, часто використовуються шахраями лише для того, щоб підняти ставки оренди на 30-40% без укладання договору з метою завадити здійсненню реальних угод.
Відсутність ринкового обігу землі сільськогосподарського призначення також має значний вплив на діяльність підприємств та економіку України в цілому. Складна економічно-політична ситуація в світі, особливо в останні роки, спричинила падіння цін на зерно (одним з лідерів експорту якого є Україна), що призвело до зниження ВВП сільського господарства в країні на 5% у 2015 р. У таких умовах, сільгоспвиробники потребують додаткових джерел фінансування для забезпечення виробничих потреб та інвестування у розвиток.
Водночас значний земельний капітал України не працює і не використовується як інструмент залучення інвестицій. За найменшими підрахунками, за середньої вартості сільгоспземлі — 30 тис. грн ($1,1 тис.) за 1 га, розпайовані землі вартують 860 млрд грн. Разом з тим, показовим є те, що Україна залишилася чи не єдиною країною в Європі (окрім Білорусії), де відсутній ринок земель сільськогосподарського призначення, у той час, як у країнах Європи її вартість сягає від $2-3 тис. до $60 тис.
СУП переконана, що запровадження ринку землі сприятиме залученню додаткових інвестицій в Україну, а також надасть змогу подолати системну і найбільш чисельну (після податкової) корупцію у сфері земельного адміністрування. «Тому Спілка Українських Підприємців, що об’єднує незалежні компанії, підтримує ініціативу Президента щодо впровадження ринку земель та готова надати кваліфіковану експертну юридичну і економічну допомогу для ефективного запровадження ринку земель в Україні», — зазначила виконавчий директор СУП Катерина Глазкова.
Для довідки: Спілка українських підприємців (СУП) була зареєстрована 29 січня 2016 року. Це перша найбільша об’єднана сила українських підприємців, яка створена за межами політичних інтересів з метою формування сприятливого бізнес-середовища, захисту інтересів та популяризації інновацій серед представників малого, середнього та великого бізнесу України. СУП об'єднує, представляє та захищає інтереси незалежних українських підприємців, незважаючи на масштаб, галузь та географію їхньої діяльності. СУП прагне об’єднати понад 100 тис. українських підприємців.

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

Інвестиції в альтернативні білки можуть забезпечити економіці Європейського Союзу додаткові €111 млрд щороку до 2040 року, якщо цей напрям стане одним із пріоритетів розвитку.

Основний тягар кризи, пов'заної з посиленням російських атак на цивільні судна та портову інфраструктуру, що створюють критичні ризики для експорту, знову лягає на українського агровиробника.

Агрохолдинг HarvEast уперше розпочав проєкт із вирощування малини. Цього року компанія висадила перші саджанці після кількох років вивчення ягідного ринку.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції.

У Бразилії розгортається юридичний конфлікт між фермерами та найбільшими зернотрейдерами. Лобістська організація Aprosoja-MT, яка представляє інтереси агровиробників штату Мату-Гросу, подала позов проти компаній ADM, Bunge, Cargill, Louis Dreyfus Company, COFCO, а також галузевих асоціацій Abiove та Anec.

Низка бізнес-асоціацій України звернулася до влади із закликом терміново обговорити ситуацію з бронюванням працівників.

Проблеми, з якими зараз найчастіше стикається український бізнес, умовно можна поділити на дві групи: пов’язані з війною та пов’язані з тиском з боку правоохоронних і контролюючих органів.
