Про це йдеться у повідомленні Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
«Водночас, змінились драйвери цього зростання. Так, суттєво уповільнилось зростання зведеного індексу виробництва товарів та послуг за основними видами економічної діяльності (ЗІВ) — до 1,6% загалом за 2019 рік, а в останні місяці року навіть спостерігалось його падіння. Насамперед, це відбувалося за рахунок виробничої сфери. Також незважаючи на черговий рекорд урожаю зернових, уповільнилось сільське господарство (з 8,1% до 1,1% — Ред.).
Натомість високий внутрішній попит генерував високі показники в будівництві, торгівлі та низці галузей сфері послуг», — додали у міністерстві.
Ключові фактори, що впливали на економічну активність у 2019 році:
стабільно висока інвестиційна активність;
рекордний врожай зернових;
послаблення глобального попиту на тлі посилення торговельних війн;
зростання купівельної спроможності населення;
зміцнення обмінного курсу гривні.
«У 2020 році продовжиться реформування у всіх сферах економіки, модернізація промислового комплексу, активне оновлення інфраструктурних об'єктів. Однак дія чинників, які впливали на розвиток економіки у 2019 р., на тлі уже сформованих у попередніх періодах структурних дисбалансів та накопичених проблем, дещо стримуватимуть зростання економіки в цілому», — прогнозують у міністерстві.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Активізація збору кукурудзи в Україні спричинить додаткове навантаження на логістику.

На Волині розпочався масовий збір картоплі. Через тривалу спеку та нестачу вологи врожай у різних господарствах відрізняється, однак значного його зниження та дефіциту в області не очікують.

Зернові культури в Європі у 2026 році дозрівають і починають збиратися значно раніше, ніж на початку 2000-х років. Потепління прискорює розвиток рослин, водночас спека та посуха негативно впливають на врожайність.

Аграрії Одеської області завершили жнива ранніх зернових та зернобобових культур — намолочено понад 5 млн т зерна з площі близько 1200 тис. га. Середня урожайність склала 42 ц/га.

Міністерство аграрної політики та продовольства України проводить опитування сільгоспвиробників щодо планів сівби озимих культур під урожай 2027 року.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Закриття портів створить проблеми як для агропродовольчого сектору, так і для інших галузей української економіки. Це призведе до падіння ВВП, зниження доходів бюджету та загального рівня життя українців.

Національний банк України (НБУ) прогнозує, що зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році складе 1,8% (у квітні очікувалось 1,3%), а у 2027–2028 роках — пришвидшиться до близько 3%.

ВВП України може знизитись, якщо російські атаки повністю заблокують діяльність морських портів.

Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання української економіки за результатами цього року до 1,0-1,6%, тоді як у квітневому звіті він оцінював його у 2%, а під час затвердження нової чотирирічної програми розширеного фінансування наприкінці лютого — в діапазоні 1,8-2,5%.