Агросектор потребує допомоги з довгостроковим плануванням посівної та логістичної кампаній

28 травня 2024, 13:50 1061

В Україні сформована думка, ніби єдино доступними інструментами держави для підтримки аграріїв є пільгові кредитні програми чи субсидії. Насправді агросектор потребує інших форм підтримки з боку держави, а саме допомоги з довгостроковим плануванням посівної та логістичної кампаній.

Таку думку висловив експерт ринку логістики, член Комітету ЄБА з логістики, голова ГС «Цифрові шляхи свободи» Юрій Щуклін. 

propData.content.image
Юрій Щуклін, експерт ринку логістики, член Комітету ЄБА з логістики

В США є USDA, і ця державна структура моніторить агровиробництво на всій земній кулі та інформує своїх фермерів: яких культур не вистачатиме, які ринки будуть для них вільні. Тому американські фермери впевнені, що не зазнають економічних шоків і падінь цін, а вироблені ними обсяги продукції будуть забезпечені інфраструктурою для доступу до ринків. Було б добре, щоб наше аграрне міністерство теж відстежувало ситуацію на ринках і упереджувало шоки до того, як вони трапляються, та допомагало з плануванням виробництва. А найголовніше, щоб Мінагрополітики не самоусувалося від функції допомоги аграріям з плануванням переміщення їхньої продукції до ринків.

Юрій Щуклін звертає увагу, що суттєвим чинником повернення обсягів українського експорту цього року до довоєнного рівня став експорт аграрних культур, де найбільшу питому вагу становила кукурудза. Проте внаслідок проблем із логістикою вирощування цієї культури стало нерентабельним, що ускладнює перспективи утримати нинішні обсяги експорту наступного року. 

propData.content.image
Юрій Щуклін, експерт ринку логістики, член Комітету ЄБА з логістики

Саме сільське господарство зараз витягує той підйом експорту до довоєнного рівня, про який нещодавно відзвітувало Мінекономіки. Найбільшою складовою цього підйому стала кукурудза. Крім цього, на шляху до ринків ця культура згенерувала дохід власникам всіх інфраструктур, крізь які проходив вантажообіг. Але сьогодні аграрії стали відмовлятися від кукурудзи, оскільки вона найдорожча у вирощуванні та транспортуванні, і без обʼєктивної (неупередженої) та солідарної логістики її виробництво втрачає економічний сенс. Це означає перспективи зменшення ВВП аграрної галузі та всіх причетних галузей. А найгіршим є те, що наші ринки переходять до конкурентів, які отримають додаткові надходження, і за ці гроші почнуть удосконалювати свою технологію виробництва та логістику.