Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Згідно звернення, нещодавно в публічному просторі з'явився відкритий лист директорів низки підприємств-виробників хімічних добрив, у якому вони зазначають, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі «мала схвалити рішення, що встановлюють чіткі правила гри на ринку мінеральних добрив України». Під чіткими правилами гри, на думку експертів, очевидно, мається на увазі запровадження квотування імпорту, яке покликане зробити беззастережною владу монопольного виробника хімічних добрив в Україні, а саме групи компаній Ostchem.
«Насправді представники хімічної галузі прекрасно ознайомлені з поточним статусом спеціального розслідування щодо імпорту мінеральних добрив та відсутністю підстав застосування будь-яких обмежувальних заходів за його результатами, оскільки брали участь у спільних нарадах із аграріями в Мінекономрозвику, де доцільність і обґрунтованість квотування була чітко і аргументовано спростована представниками аграрної спільноти.
Більше того, і нарада під головуванням Президента, і наявність об'єктивної інформації за результатами цієї наради, озвученої Романом Лещенком, є ознакою того, що влада України приділяє значну увагу пошуку об»єктивних економічних рішень і не приховує цей процес від громадськості», — йдеться у зверненні.
Аграрні об'єднання підтримують висновки, зроблені за результатами наради під головуванням Президента, зважаючи на наступне:
1. В ході розслідування не було взято до уваги той факт, що протягом 2019 р. виробництво мінеральних добрив в Україні зросло на 40-90% (в залежності від виду добрив), що, очевидно, є прямим і неспростовним доказом відсутності шкоди від імпорту для українських виробників мінеральних добрив.
2. Зростання виробництва обумовлено зниженням вартості природного газу (що є основною сировиною для виробництва добрив) нижче середньоєвропейського рівня, що стало можливим внаслідок лібералізації його ринку, а отже немає жодних підстав для неконкурентоспроможності національної хімічної галузі зараз або в середньостроковій перспективі.
3. За розрахунками Київської школи економіки, негативний економічний вплив на рівень ВВП, у разі запровадження квотування імпорту, становитиме до $240 млн в еквіваленті, що не лише суттєво погіршить із без того негативну економічну динаміку поточного року, але і спричинятиме щорічний негативний вплив.
4. Квотування імпорту будь-якої продукції є родючим ґрунтом для розвитку корупції. Не було жодного зворотного випадку в новітній історії України — введення квот завжди приводило до їх корупційного розподілу, бо право на квоту за визначенням є привілеєм.
5. Важливо, що в аграрній галузі працює 2,94 млн осіб, а частка у валютних надходженнях від експорту становить 44%. Отже, якщо буде схвалено рішення щодо квотування імпорту мінеральних добрив, і ціна на них зросте, це може спричинити зменшення застосування добрив, виробництва продукції рослинництва, її експорту, погіршення балансу валютних надходжень, суттєве скорочення зайнятості, а отже — поставити під удар макроекономічну стабільність в Україні.
6. Нарешті, наслідком рішення щодо запровадження квотування може бути також схвалення відповідних заходів у відповідь країнами-торговельними партнерами України (обмеження на імпорт української продукції), що додатково посилить негативний вплив на українську економіку.
«Прикладом, який демонструє відсутність шкоди імпорту добрив для вітчизняних хімічних підприємств, є нарощування виробництва і експорту державним підприємством «Одеський припортовий завод», що підтверджується даними, розміщеними на його офіційній веб-сторінці. Це засвідчує хибність і маніпулятивність твердження, що у випадку відсутності квот на імпорт добрив під загрозою опиняться робочі місця, адже хімічна галузь конкурентоспроможна не лише на внутрішньому, а і на експортному ринках.
На жаль, більшість інших виробників мінеральних добрив в Україні є не настільки публічними, а також здійснюють реалізацію через посередницькі структури, що дозволяє штучно занижувати прибутковість діяльності заводів-виробників, що веде до руйнації виробничих потужностей.
Отже, запровадження квот на імпорт добрив є несправедливим та згубним для економіки», — зазначають в УКАБ.
Аграрії України зацікавлені в достроковому і прогнозованому партнерстві з вітчизняними виробниками добрив та переконані, що шлях до розквіту вітчизняного виробництва полягає не в обмежені конкуренції, а в підвищенні ефективності їхньої роботи та демонополізації галузі, пояснюють аналітики.
«Враховуючи вищезазначене, провідні аграрні об'єднання звертаються до Президента із проханням допомогти у вирішенні ситуації, яка склалась на ринку добрив через ініціативи монопольних структур щодо квотування імпорту добрив, та посприяти в прийнятті Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі рішення, що відповідатиме національним інтересам України, а не інтересам олігархічної монополії», — підсумували в УКАБ.

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом у січні – червні 2026 року збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на $847 млн (+11%) і становив $8,55 млрд.

Експорт аграрної продукції з України у серпні поточнонго року складе лише 1,4-1,5 млн т.

Питання відновлення логістики українського експорту після загострення ситуації навколо морських портів перебуває на особистому контролі Президента України та прем’єр-міністра.

Президент Володимир Зеленський заявив, що росія блокуватиме морський шлях для транспортування агропродукції.

Україна станом на початок липня активно використовує тарифні квоти на експорт агропродовольчої продукції до Європейського Союзу.

Відновлення тарифних квот між ЄС і Україною та суттєве падіння цін у молочному секторі призвели до різкого скорочення експорту цієї продукції.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.