7 грудня 2017 року Верховна Рада ухвалила зміни до Податкового кодексу України в частині перехідних положень, пункту 63, що передбачають скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті технічних культур, а саме сої з 01.09.2018 та ріпаку з 01.01.2020 року, що викликало хвилю обурення аграріїв по всій країні, нагадали в УКАБ.
«Аграрії та експертне середовище впевнені, що «відтерміноване» скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку завдасть великих збитків та пригальмує розвиток сільського господарства України. Дані підтверджуються відповідними розрахунками. Втрати через скасування відшкодування ПДВ на рівні країни прогнозовано становитимуть 10-16 млрд грн на рік», — йдеться у листі.
Так звані «соєві правки» є наслідком цілеспрямованого лобізму інтересів окремих компаній-переробників, підтверджується відсутністю будь-якого обговорення та консультацій з бізнесом щодо доцільності таких змін, а самі поправки були внесені народними депутатами за дві години до другого читання з порушенням регламенту.
У зверненні зазначається, що скасування відшкодування ПДВ при експорті відповідних олійних культур є грубим порушенням зобов'язань, взятих Україною при вступі до СОТ і підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, а запровадження такої норми створює привілеї лише окремим суб'єктам господарювання, що вже володіють потужностями для переробки сої та ріпаку, вважають в УКАБ.
Для довідки: асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулася до Президента України шляхом електронної петиції з проханням вжити заходів щодо відміни незаконних «соєвих правок», що дискримінують аграріїв.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

ТОВ «МІНЕРАЛІС», що входить до групи компаній Prometey, у 2022 році заявило до відшкодування 41 млн грн ПДВ. Податкова відмовила, і компанія звернулася до суду.

Сільгоспвиробники України станом на 29 вересня поточного року засіяли озимими культурами 2,61 млн га, або 41,4% прогнозованих площ.

Українські аграрії станом на 28 вересня 2026 року зібрали основні сільгоспкультури з 10,68 млн га, що складає 53,5% прогнозованих площ. Загальний обсяг зібраної продукції становить 43,05 млн т.

Україна може допомогти Євросоюзу перейти від реагування на продовольчі кризи у світі до знаходження шляхів вирішення цих криз.

Спілка українських підприємців (СУП) виступає проти підвищення податків для фінансування механізму страхування та компенсації воєнних ризиків.

Уряд розробляє механізм формування спеціального фонду для компенсації збитків бізнесу із цільовим обсягом близько $3-4 млрд.

Майбутня система страхування воєнних ризиків має бути добровільною для бізнесу, а її фінансування не повинно здійснюватися шляхом підвищення ПДВ або іншого додаткового фіскального навантаження на українські компанії.

У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.

З часу введення експортного мита на ріпак і сою ліквідність ріпаку сповільнилась. Якщо до публікації так званих «соєвих правок» експерти аналітичної компанії Barva Invest оцінювали річний обсяг переробки ріпаку в 500 тис. т, то кожен місяць подібного режиму невизначеності додає до цього показника ще 200 тис. т. Цей ріпак лишається в країні, хоча міг би експортуватися.

Як у фермерів, так і у великих агрохолдингів є запаси ріпаку, оскільки вони чекають офіційного впровадження експортного мита.