Як пише Emerging Topics in Life Sciences, встановлено, що при застосуванні технології CRISPR було використано 15 сільськогосподарських культур; з них найбільш вивченим є рис, потім йде тютюн, Arabidopsis та кукурудза.
Більшість застосувань технології CRISPR мало на меті підвищення врожайності сільськогосподарських культур, а також поліпшення вмісту поживних речовин (біофортифікація) та забезпеченнятолерантністі до абіотичних та біотичних факторів стресу. Що стосується резистентності до вірусних захворювань, рецензенти помітили дві основні стратегії: інтеграцію у геном рослини-господаря послідовності, що кодує CRISPR і яка націлена на геном віруса та взаємодіє з ним, як тільки він потрапляє в рослину, імітуючи в геномі господаря систему, що подібна до CRISPR імунної системи стійкості до біотичних та абіотичних стресів; а також індукцію в геномі рослини-господаря цільової мутації, опосередкованої CRISPR, що сприятиме покращенню ознак стійкості до вірусів.
Серед країн, що проводять більшість досліджень, присвячених застосуванню технології CRISPR, Китай і Сполучені Штати посіли перше місце з 22 статтями (42 %) та друге з 10 статтями (19 %), відповідно. Європейські країни, до яких увійшли Велика Британія, Швеція, Франція, Угорщина, Німеччина, Австрія та Бельгія, мали 9 статей (17 %) щодо CRISPR. Серед інших країн, що опублікували статті про CRISPR, були Саудівська Аравія (5 статей), Туреччина (5), Південна Корея (5), Філіппіни (5), Індія (5), Японія (4) та Ізраїль (2). На думку авторів, ці дані узгоджуються з глобалізованим економічним, регуляторним та дослідницьким контекстом, і це можна частково пояснити непевною регуляторною базою в Європі, що може стримувати роботу, спрямовану на комерційне застосування.