Українські аграрії відмовляються від вітчизняних косарок на користь іноземних

17 вересня 2021, 11:56 3784

На ринку тракторних, навісних та причіпних косарок в Україні протягом 2017-2020 років відбулись кардинальні зміни. Обсяги виробництва вітчизняної техніки зменшилися майже у 5,7 рази, тоді як імпорт, без урахування Китаю, зріс майже у 3 рази.

Про це заявив науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький, йдеться у повідомленні закладу.

За словами експерта, з 2018 року імпорт цього виду агротехніки починає стрімко зростати, витісняючи з ринку продукцію вітчизняного виробництва.

Якщо у 2017 році обсяги виробництва цієї техніки в Україні склали 3593 одиниць, тобто 71,6% від загальної кількості виготовлених в Україні та імпортованих (без урахування Китаю), і у 2,5 рази перевищували обсяги імпорту в 1425 косарок (28,4%), то у 2018 році показники майже зрівнялися: 1554 од. (49,5%) вироблено в Україні та 1583 од. (50,5%) імпортовано.

У 2019 році кількість вироблених на вітчизняних підприємствах косарок зменшилася до 1108 од. (23,9%), тоді як імпорт збільшився до 3531 од. (76,1%).

«Нині ця тенденція лише посилюється. Торік в Україні виготовлено лише 600 од. (12,5%), а імпортовано — 4240 од., тобто 87,6%. Протягом січня-липня 2021 року кількість косарок вітчизняного виробництва склала лише 249 од. (7,2%), за кордоном придбано 3195 од., або 92,8% відповідно», — зауважив науковець.

Ситуація, що склалася, за словами Навроцького, свідчить про поступову відмову від вітчизняних косарок на користь іноземних, широкий асортимент яких дозволяє аграрному підприємству вибрати техніку відповідно до власних можливостей та потреб.

«Сьогодні на ринку техніки представлений весь спектр косарок від українських та закордонних виробників, різної продуктивності, якості, економічності, різної вартості та з різною інноваційною складовою. Сільськогосподарські товаровиробники мають змогу обрати оптимальну машину відповідно до фінансових можливостей, площі посіву трав та сіножатей, продуктивності, ремонтопридатності, власних уподобань тощо», — пояснює він.

Нині спостерігається тенденція збільшення імпорту порівняно недорогих з порівняно низьким рівнем інноваційної складової, але досить функціональних косарок з Польщі, походженням з країн ЄС та з країн, походження яких не визначене. Якщо у 2017 році обсяги їх імпорту з цих країн становили 1074 од. техніки, або 75,4% від загального імпорту, то у 2020 році перевищили цей показник у 3,7 рази і склали 4027 од., або 95% від загального імпорту косарок (без Китаю).

«Водночас імпорт високопродуктивних, інноваційних та з високою вартістю косарок виробництва Німеччини, Австрії, Франції та Італії скорочується. Так, якщо у 2017 році було закуплено 184 од. (12,9%) на суму $3298,1 тис. (54,4%), то у 2020 році їх імпорт зменшився більш ніж удвічі та склав лише 82 од. (1,9%), за які заплатили $913,5 тис. (19%)», — констатує науковець.

Також зазначається, що внаслідок пандемії COVID-19 у 2019 році та введення карантинних обмежень різко скоротився у кількісному та вартісному виразі імпорт дешевих та неякісних косарок китайського виробництва. Якщо у 2018 році в Україну було завезено 9979 од. цього виду сільгосптехніки на суму $490,1 тис., то в 2019 році їх імпорт скоротився до 3352 од. загальною вартістю $225,3 тис.

«Неякісна і низькоінноваційна техніка загрожує остаточно витіснити косарки вітчизняного виробництва», — висловив занепокоєння експерт.

Для зміни ситуації в бік зменшення залежності від імпорту в цілому та косарок зокрема необхідно здійснити ряд заходів, у тому числі: створити сприятливі умови для залучення зовнішніх інвесторів; налагодження в Україні виробництва косарок кращих світових брендів через організацію спільних підприємств; модернізація; впровадження інноваційних технологій у виробництво сільськогосподарської техніки українських машинобудівних підприємств, у тому числі за рахунок додаткового фінансування, отриманого завдяки програмі компенсації вартості сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, підсумував Ярослав Навроцький.