Про це заявив науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький, йдеться у повідомленні закладу.
За словами експерта, з 2018 року імпорт цього виду агротехніки починає стрімко зростати, витісняючи з ринку продукцію вітчизняного виробництва.
Якщо у 2017 році обсяги виробництва цієї техніки в Україні склали 3593 одиниць, тобто 71,6% від загальної кількості виготовлених в Україні та імпортованих (без урахування Китаю), і у 2,5 рази перевищували обсяги імпорту в 1425 косарок (28,4%), то у 2018 році показники майже зрівнялися: 1554 од. (49,5%) вироблено в Україні та 1583 од. (50,5%) імпортовано.
У 2019 році кількість вироблених на вітчизняних підприємствах косарок зменшилася до 1108 од. (23,9%), тоді як імпорт збільшився до 3531 од. (76,1%).
«Нині ця тенденція лише посилюється. Торік в Україні виготовлено лише 600 од. (12,5%), а імпортовано — 4240 од., тобто 87,6%. Протягом січня-липня 2021 року кількість косарок вітчизняного виробництва склала лише 249 од. (7,2%), за кордоном придбано 3195 од., або 92,8% відповідно», — зауважив науковець.
Ситуація, що склалася, за словами Навроцького, свідчить про поступову відмову від вітчизняних косарок на користь іноземних, широкий асортимент яких дозволяє аграрному підприємству вибрати техніку відповідно до власних можливостей та потреб.
«Сьогодні на ринку техніки представлений весь спектр косарок від українських та закордонних виробників, різної продуктивності, якості, економічності, різної вартості та з різною інноваційною складовою. Сільськогосподарські товаровиробники мають змогу обрати оптимальну машину відповідно до фінансових можливостей, площі посіву трав та сіножатей, продуктивності, ремонтопридатності, власних уподобань тощо», — пояснює він.
Нині спостерігається тенденція збільшення імпорту порівняно недорогих з порівняно низьким рівнем інноваційної складової, але досить функціональних косарок з Польщі, походженням з країн ЄС та з країн, походження яких не визначене. Якщо у 2017 році обсяги їх імпорту з цих країн становили 1074 од. техніки, або 75,4% від загального імпорту, то у 2020 році перевищили цей показник у 3,7 рази і склали 4027 од., або 95% від загального імпорту косарок (без Китаю).
«Водночас імпорт високопродуктивних, інноваційних та з високою вартістю косарок виробництва Німеччини, Австрії, Франції та Італії скорочується. Так, якщо у 2017 році було закуплено 184 од. (12,9%) на суму $3298,1 тис. (54,4%), то у 2020 році їх імпорт зменшився більш ніж удвічі та склав лише 82 од. (1,9%), за які заплатили $913,5 тис. (19%)», — констатує науковець.
Також зазначається, що внаслідок пандемії COVID-19 у 2019 році та введення карантинних обмежень різко скоротився у кількісному та вартісному виразі імпорт дешевих та неякісних косарок китайського виробництва. Якщо у 2018 році в Україну було завезено 9979 од. цього виду сільгосптехніки на суму $490,1 тис., то в 2019 році їх імпорт скоротився до 3352 од. загальною вартістю $225,3 тис.
«Неякісна і низькоінноваційна техніка загрожує остаточно витіснити косарки вітчизняного виробництва», — висловив занепокоєння експерт.
Для зміни ситуації в бік зменшення залежності від імпорту в цілому та косарок зокрема необхідно здійснити ряд заходів, у тому числі: створити сприятливі умови для залучення зовнішніх інвесторів; налагодження в Україні виробництва косарок кращих світових брендів через організацію спільних підприємств; модернізація; впровадження інноваційних технологій у виробництво сільськогосподарської техніки українських машинобудівних підприємств, у тому числі за рахунок додаткового фінансування, отриманого завдяки програмі компенсації вартості сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, підсумував Ярослав Навроцький.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Цієї осені BEDNAR разом із офіційними дилерами провів серію польових демонстрацій широкозахватної сівалки EFECTA CE 12000.

Фермер Олександр Горда з Чернігівщини третій рік вирощує гарбузи на насіння, а його компаньйон Вадим Михайленко власноруч виготовляє техніку для збирання та переробки врожаю.

Для агровиробників важливими є вагові норми для вантажних автомобілів у 40 т на дорогах місцевого значення. Їм важливо довозити продукцію від елеваторів до виробництв або на заводи важким транспортом без перевантажень.

З кожним новим сезоном універсальність і багатозадачність ґрунтообробної техніки, здатної якісно виконувати кілька технологічних операцій за один прохід, стає не додатковою перевагою, а необхідністю для господарства.

Трактори та комбайни залишалися найпопулярнішими категоріями сільгосптехніки серед українських аграріїв у червні – серпні 2026 року. Вони займають 28,9% та 25,9% ринку відповідно.

На Полтавщині розпочав роботу перший в Україні коток-подрібнювач BEDNAR SPEED CHOP. У господарстві агрегат використовують після збирання соняшнику для подрібнення стебел та управління великою кількістю післяжнивних решток.

Агросезон-2026 ще триває, але перші результати вже дають змогу побачити важливі зміни та тенденції в економіці агровиробництва. Рання група культур уже зібрана, пізня — у процесі, тому вже зараз можна попередньо оцінювати, як виробничі результати та ринкові умови впливатимуть на економіку сезону 2026.

Кліматичні зміни дедалі відчутніше впливають на технології обробітку ґрунту: аграріям доводиться працювати як у надмірно вологих умовах, так і за дефіциту опадів та пересушеного ґрунту. За таких обставин особливої ваги набувають універсальність техніки, здатність якісно працювати у складних умовах і можливість скоротити кількість проходів полем.

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.

Аграрії Івано-Франківської області отримають 2,12 млн грн фінансової підтримки з обласного бюджету.