Такі висновки зробили фахівці компанії LNZ Group за результатами експерименту внесення страхових гербіцидів наземним обприскувачем та коптером DJI Agras T20 на соняшнику в рамках технологічної платформи LNZ Hub 4.0
«Це рішення дозволить чітко виконати технологічну карту, незважаючи на те, що ви не можете зайти в поле, коли воно після опадів дуже мокре, і техніка грузне. Або рослини виросли понад 2 м і не вистачає кліренса, або ж просто не хочете витоптувати рослини технологічними коліями і втрачати свій врожай», — розповідає провідний консультант компанії QUADRO.ua Вадим Остапенко, дрони якої використовувалися під час експерименту.
За його словами, під час експерименту коптер проводив внесення з висоти двох метрів, з нормою робочого розчину гербіцидів 15 л/га, при нормі виливу наземним обприскувачем 200 л/г. Ще одна відмінність — у наземному обприскувачі використовуються інжекторні форсунки 4, а в коптері — щілинна форсунка 01. В результаті під час виливу формується крапля 120-130 мікрон, що виглядає як туман, який присаджують гвинти, а позаду створюється завихрення. Розчин потрапляє навіть на низ листка.
Як розповів менеджер з розвитку технологічної платформи LNZ Hub Сергій Вовк, експеримент проводився із гібридом соняшнику Фаусто від Strube. Частина експериментальної ділянки оброблялася для порівняння гербіцидами Імпреза і Брокс із нормою внесення 1,2 л/га у фазі 2-3 пари листків соняшнику. На противагу коптеру працював наземний обприскувач іспанської компанії АМА із захватом 12 метрів.
«Єдина відмінність між результатами роботи коптера і наземного обприскувача — після обприскування коптером бур’ян гине повільніше, дія гербіциду менш агресивна, тому бур’ян гине поступово», — коментує Вадим Остапенко.
Сергій Вовк додає, що якраз погодні умови цього року сприятливі для внесення гербіцидів коптером, адже протягом двох тижнів через дощі не можна було зайти в поле. «Ми і далі будемо вивчати цю тему, бо за один сезон експерименту неможливо визначити всі плюси та мінуси», — зазначає він.