Такі висновки зробили фахівці компанії LNZ Group за результатами експерименту внесення страхових гербіцидів наземним обприскувачем та коптером DJI Agras T20 на соняшнику в рамках технологічної платформи LNZ Hub 4.0
«Це рішення дозволить чітко виконати технологічну карту, незважаючи на те, що ви не можете зайти в поле, коли воно після опадів дуже мокре, і техніка грузне. Або рослини виросли понад 2 м і не вистачає кліренса, або ж просто не хочете витоптувати рослини технологічними коліями і втрачати свій врожай», — розповідає провідний консультант компанії QUADRO.ua Вадим Остапенко, дрони якої використовувалися під час експерименту.
За його словами, під час експерименту коптер проводив внесення з висоти двох метрів, з нормою робочого розчину гербіцидів 15 л/га, при нормі виливу наземним обприскувачем 200 л/г. Ще одна відмінність — у наземному обприскувачі використовуються інжекторні форсунки 4, а в коптері — щілинна форсунка 01. В результаті під час виливу формується крапля 120-130 мікрон, що виглядає як туман, який присаджують гвинти, а позаду створюється завихрення. Розчин потрапляє навіть на низ листка.
Як розповів менеджер з розвитку технологічної платформи LNZ Hub Сергій Вовк, експеримент проводився із гібридом соняшнику Фаусто від Strube. Частина експериментальної ділянки оброблялася для порівняння гербіцидами Імпреза і Брокс із нормою внесення 1,2 л/га у фазі 2-3 пари листків соняшнику. На противагу коптеру працював наземний обприскувач іспанської компанії АМА із захватом 12 метрів.
«Єдина відмінність між результатами роботи коптера і наземного обприскувача — після обприскування коптером бур’ян гине повільніше, дія гербіциду менш агресивна, тому бур’ян гине поступово», — коментує Вадим Остапенко.
Сергій Вовк додає, що якраз погодні умови цього року сприятливі для внесення гербіцидів коптером, адже протягом двох тижнів через дощі не можна було зайти в поле. «Ми і далі будемо вивчати цю тему, бо за один сезон експерименту неможливо визначити всі плюси та мінуси», — зазначає він.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Підгризаючі совки є серйозною загрозою посівам озимих культур в осінній період. Зважаючи на активізацію цих та інших шкідників, варто ретельно моніторити поля, а під час вибору рішень для їх контролю — враховувати низку факторів навколишнього середовища.

Компанія «Ерідон» відзначає 33-річчя та представляє нові банківські партнерські програми для українських агровиробників. Програми передбачають фінансування придбання добрив, насіння та засобів захисту рослин зі ставкою 0,01% у пільговий період.

Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ) спільно з ЕРІДОН, провідним дистриб'ютором та лідером ринку комплексного забезпечення агровиробників, запропонували українському бізнесу партнерську програму для вчасної підготовки до посівної кампанії.

Оптимальні строки сівби озимої пшениці дають рослинам достатньо часу для формування кореневої системи та кущіння до настання зими. Проте в останні роки аграрії дедалі частіше змушені коригувати календар через дефіцит вологи, затяжну осінню посуху, пізнє збирання попередників або погодні умови.

Озимий ріпак восени має сформувати досить потужну кореневу систему та добре розвинену розетку, але при цьому не повинен перерости. Саме тому регуляція росту є важливим складником осінньої технології вирощування.

Наприкінці вересня Українсько бобово-соєва асоціація (УБСА) зібрала представників агробізнесу та міжнародної торгівлі з 30 країн світу у Мерсіні в Туреччинні на AgroFoodSummit 2026.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

На Харківщині аграрії припинили обробляти близько 7,5% посівних площ через постійну загрозу атак російських FPV-дронів.

Найпопулярнішими категоріями сільгосптехніки серед аграріїв цього сезону були трактори (35,5%), комбайни (15%) та мінітрактори (11,2%).

Сьогодні є дві причини, які гальмують розвиток технологій: війна та пов'язані з нею засоби РЕБ (коли працює РЕБ, навігація зупиняється), а також страхи аграріїв керувати з телефона апаратом, який літає. Проте агродронові технології йдуть у ногу з часом, така техніка може проводити диференційовані внесення, що є економічно вигідним.