Такі висновки зробили фахівці компанії LNZ Group за результатами експерименту внесення страхових гербіцидів наземним обприскувачем та коптером DJI Agras T20 на соняшнику в рамках технологічної платформи LNZ Hub 4.0
«Це рішення дозволить чітко виконати технологічну карту, незважаючи на те, що ви не можете зайти в поле, коли воно після опадів дуже мокре, і техніка грузне. Або рослини виросли понад 2 м і не вистачає кліренса, або ж просто не хочете витоптувати рослини технологічними коліями і втрачати свій врожай», — розповідає провідний консультант компанії QUADRO.ua Вадим Остапенко, дрони якої використовувалися під час експерименту.
За його словами, під час експерименту коптер проводив внесення з висоти двох метрів, з нормою робочого розчину гербіцидів 15 л/га, при нормі виливу наземним обприскувачем 200 л/г. Ще одна відмінність — у наземному обприскувачі використовуються інжекторні форсунки 4, а в коптері — щілинна форсунка 01. В результаті під час виливу формується крапля 120-130 мікрон, що виглядає як туман, який присаджують гвинти, а позаду створюється завихрення. Розчин потрапляє навіть на низ листка.
Як розповів менеджер з розвитку технологічної платформи LNZ Hub Сергій Вовк, експеримент проводився із гібридом соняшнику Фаусто від Strube. Частина експериментальної ділянки оброблялася для порівняння гербіцидами Імпреза і Брокс із нормою внесення 1,2 л/га у фазі 2-3 пари листків соняшнику. На противагу коптеру працював наземний обприскувач іспанської компанії АМА із захватом 12 метрів.
«Єдина відмінність між результатами роботи коптера і наземного обприскувача — після обприскування коптером бур’ян гине повільніше, дія гербіциду менш агресивна, тому бур’ян гине поступово», — коментує Вадим Остапенко.
Сергій Вовк додає, що якраз погодні умови цього року сприятливі для внесення гербіцидів коптером, адже протягом двох тижнів через дощі не можна було зайти в поле. «Ми і далі будемо вивчати цю тему, бо за один сезон експерименту неможливо визначити всі плюси та мінуси», — зазначає він.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На початку осінньої посівної компанія alfa smart agro пропонує аграріям широкий асортимент протруйників насіння зернових культур, ЗЗР для системи захисту, продукти для регуляції росту ріпаку.

Ріпак озимий — стабільно приваблива культура для українських аграріїв. Він досить рано достигає й забезпечує перші кошти в сезоні. Крім того, ріпак є добрим попередником у сівозміні, адже сприяє накопиченню продуктивної вологи в ґрунті та покращенню його структури, а його вегетативна маса ефективно пригнічує бур’яни.

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

На полях «ЛНЗ-Агро», яке входить до складу агропромислового холдингу LNZ Group, цьогоріч вирощується гібрид соняшнику із високим потенціалом врожайності ЛГ 50541 КЛП селекції світового виробника насіння — компанії Limagrain.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

На Харківщині аграрії припинили обробляти близько 7,5% посівних площ через постійну загрозу атак російських FPV-дронів.

Найпопулярнішими категоріями сільгосптехніки серед аграріїв цього сезону були трактори (35,5%), комбайни (15%) та мінітрактори (11,2%).

Сьогодні є дві причини, які гальмують розвиток технологій: війна та пов'язані з нею засоби РЕБ (коли працює РЕБ, навігація зупиняється), а також страхи аграріїв керувати з телефона апаратом, який літає. Проте агродронові технології йдуть у ногу з часом, така техніка може проводити диференційовані внесення, що є економічно вигідним.