Про це повідомляється на сайті асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
На думку експертів УКАБ, застосування безпілотних літальних апаратів у сільському господарстві — один із напрямів, що бурхливо розвивається, а доступ до інноваційних технологій відкриває можливості для покращення діагностики, точного внесення добрив, ЗЗР або здійснення поливу та низки інших можливостей для агровиробників.
«Аграрна галузь перспективна, але інтенсивне ведення сільського господарства передбачає використання новітніх технологій, систем, обладнання, та, відповідно, інвестування значних коштів, що особливо складно для малих і середніх гравців ринку — фермерів, кооперативів, невеликих і середніх сільгосппідприємств», — зазначив координатор комітету техніки УКАБ Олег Нестеров.
Рішення внести дрони до переліку техніки та обладнання надасть законні підстави виробникам інноваційних технологій, безпілотних літальних апаратів та обладнання для точного землеробства працювати через програми державної підтримки АПК, що паралельно відкриє доступ аграріям до інновацій.
«На даний момент дозволити придбати безпілотник за $2-3 тис. може далеко не кожний фермер. Проте, якщо дрони будуть реалізовуватися через програму часткової компенсації вартості с/г техніки та обладнання вітчизняного виробництва, агровиробник може розраховувати на компенсацію 25% ціни БПЛА. Виробники ж такого обладнання отримають поштовх до розвитку за рахунок збільшення попиту», — прокоментував Олег Нестеров.

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Українські сільгоспвиробники станом на 10 серпня 2026 року обмолотили 5,63 млн га зернових і зернобобових культур, або 48,6% прогнозованих площ.

У липні 2026 року було експортовано 3,67 млн т агропродукції, що на 23,4% менше, ніж попереднього місяця.

В Україні обмолочено 4,01 млн га зернових і зернобобових культур, або 33,9% прогнозованих площ. Загальний намолот досяг 17,59 млн т, збільшившись за тиждень на 6,94 млн т, або 65,2%.

Експорт українського збіжжя альтернативними шляхами апріорі здорожує логістику. Ставки фрахту в дунайських портах за місяць підвищились понад удвічі й продовжують зростати.

З початку повномасштабного вторгнення росії бізнес пережив різні стадії — від трансформації до стабілізації ситуації, а окремі бізнеси вже й повернулися до умовно «довоєнних» показників.

Глобально змін у частині сільгосптехніки по військовому обліку не відбулося, оскільки вона і так згідно Положення про військово-транспортний обов'язок має стояти на відповідному обліку в ТЦК та СП, і за необхідності може бути вилучена, або на неї може бути видано частковий наряд.

Нещодавно Верховною Радою України було зареєстровано проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності транспортних засобів» №8369 від 19.01.2023, яким вводяться адміністративна відповідальність і недопуск транспортних засобів до участі в дорожньому русі без сезонних шин.

2022 рік став неабияким випробуванням для українських громадян, бізнесу і зокрема агросектору та аграріїв у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф. Порятунок персоналу і майна, закриті порти, окупація частини території, ускладнений імпорт і експорт, проблеми з паливом і логістико, бойові дії, мобілізація — з усім цим зіткнулися сільгоспвиробники.

Благодійний фонд «МХП — Громаді» (далі — Фонд) у межах програми «Роби своє» надав у вигляді грантів для мікро- та малого бізнесу 6 млн грн.