Таку думку на своєму Facebook висловив президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», гендиректор ІМК Алекс Ліссітса.
«Припустимо, у фермера Василя є три тисячі гектарів. Чи варто йому купувати обприскувач за 400-500 тисяч доларів? Сенсу в цьому не дуже багато не лише з точки зору, що амортизація такого обприскувача буде надто тривалою, але і тому, що подібна машина вимагає кваліфікованих водіїв для досягнення максимального ефективного результату. Те ж саме можна сказати про комбайн, тощо», — додає експерт.
За його словами, у США та країнах Європи ринок аутсорсингу техніки високо розвинений, тому ситуація коли американський, німецький, чи французький фермер має у господарстві 1-2 трактора та деяке навісне обладнання, є буденною.
«До того ж голова не болить, що техніка вийде з ладу у найвідповідальніший момент, або ж оператор не прийде вчасно на роботу, що може коштувати половини врожаю», — каже Алекс Ліссітса.
При цьому він додає, що ринок техніки в Україні вже переформатовується.
«Шлях, яким пішли в ІМК, і в деяких інших великих компаніях — це операційна оренда. Техніка стає складнішою, доглядати за нею непросто. Оренда — це гарантія того, що необхідний обсяг техніки буде працювати у потрібний період, і, якщо якийсь агрегат випадає, компанія-орендодавець надасть заміну. Усі деталі прописуються у договорах. Ті, хто купує техніку самостійно, стикаються з проблемою ремонтів та необхідністю чекати на запчастини. Окрім цього, треба подбати про замовлення запчастин, які необхідні для весняних робіт або збирання врожаю, заздалегідь. Те ж саме стосується і дронів, але це вже інша тема. Та, однозначно, майбутнє — за залученням послуг, а не товарів», — резюмує він.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Вітчизняні фермери шукають нові шляхи вдосконалення технології вирощування сільгоспкультур і багатьом це вдається. Зберегти вологу у ґрунті, знизити витрати на пальне, скоротити кількість задіяних агрегатів та максимально ефективно використати міндобрива — це орієнтири, від яких безпосередньо залежить рентабельність у рослинництві.

Компанія ДП «Амазоне-Україна» цього року на заході «УКАБ Агротехнології 2026. Захід» представила низку машин, які мають популярність серед аграріїв. Крім того, на виставці було презентовано дві ґрунтообробні новинки, що цього року вперше прибули до України.

Виробник техніки HORSCH уперше представив новий посівний комплекс Focus 6.35 TD F у комбінації з просапною шиною Maestro SplitRow для точного висіву з шириною міжряддя 35 та 70 см.

В Україні триває активна фаза збору врожаю, і актуальним для сільгоспвиробників є питання подальшої роботи із рослинними рештками та збереження вологи. На «УКАБ Агротехнології 2026. Захід» компанія BEDNAR продемонструвала аграріям західного регіону актуальну позицію для поточного періоду — штригельну борону STRIEGEL-PRO, яка ефективно працює за вказаними напрямами.

На потужностях компанії «Західний Буг», Львівщина, відбулася масштабна подія «УКАБ Агротехнології 2026. Захід», яка об'єднала аграріїв із різних регіонів України.

Майбутнє європейського та українського сільського господарства — це не протистояння України та ЄС, а партнерство заради сильнішого й стійкішого аграрного сектору.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) спільно з ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) презентували у Брюсселі Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо умов інтеграції вітчизняного аграрного сектору до Європейського Союзу.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» оновила склад президії на 2026–2027 роки.

Україна є важливим постачальником сировинної агропродукції до ЄС, проте економічні зв'язки цим не обмежуються. Адже в країнах спільноти українські компанії закуповують різні засоби виробництва, серед яких паливно-мастильні матеріали, техніка, добрива, насіння, живі тварини тощо. Тому в контексті євроінтеграції Україна виступає як вигідний партнер.

Україна стане членом Європейського Союзу не пізніше 2035 року, за наступні 10 років український агросектор буде трансформовано відповідним чином, і він стане частиною європейської аграрної спільноти, зокрема молочної.