Повномасштабне вторгнення мало значний вплив і збільшило розрив між внутрішніми та світовими цінами на пшеницю та кукурудзу в 2,5-3 рази, тоді як решту зростання розриву спричинили інші чинники.
Про це свідчать результати дослідження представників KSE («Київської школи економіки»), опублікованого у «Вокс Україна».
Як зазначається, початок повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року призвів до окупації або блокади українських портів на Чорному та Азовському морях та, відповідно, до припинення українського аграрного експорту, майже 90% якого йшло через порти. Це спричинило різке зростання світових цін на аграрну продукцію, тоді як ціни всередині країни різко впали насамперед через значне зростання логістичних витрат, оскільки вітчизняні продавці були змушені перейти на набагато дорожчі експортні альтернативи, як-от вантажівки та залізниця.
Щоб пом’якшити наслідки цієї ситуації, у липні 2022 року було укладено Чорноморську зернову ініціативу. Ця домовленість значного збільшила обсяги експорту, однак ціни всередині Україні залишилися низькими, що не дозволило українським аграріям повною мірою скористатися перевагами зернового коридору.
Моделювання ситуації показало, що реалізація «зернової угоди» справді скоротила розрив між світовими та внутрішніми цінами на пшеницю до 25%, проте цей ефект є досить слабким зі статистичного погляду, тож до цього результату потрібно ставитися з певним скептицизмом, вважають експерти. Вплив на розрив цін на кукурудзу виявився незначущим. Цей основний результат аналізу залишається незмінним для різних моделей, оцінюваних у дослідженні.
«Результати дослідження підтверджують, що, попри збільшення експорту, вплив «зернової угоди» на внутрішні ціни на зерно був незначним, якщо взагалі помітним. Одна з головних причин такого результату може бути у тому, що на момент запуску «зернової угоди» вже розпочався збір нового врожаю, і експорт не міг повністю компенсувати обсяг врожаю, який необхідно було транспортувати. Через це тиск пропозиції на українському ринку зерна не знизився, а логістичні витрати залишилися високими», — пояснюють дослідники.
Крім того, невизначеність та затримки у переговорах та торговельних угодах із росією й надалі перешкоджають зближенню світових та внутрішніх цін. Призупинення дії угоди росією торік і затримки інспекції суден створили невизначеність на ринку. Отже, вітчизняні виробники стикаються з проблемами ефективного планування та здійснення торговельної діяльності, що призводить до збільшення витрат.