Повномасштабне вторгнення мало значний вплив і збільшило розрив між внутрішніми та світовими цінами на пшеницю та кукурудзу в 2,5-3 рази, тоді як решту зростання розриву спричинили інші чинники.
Про це свідчать результати дослідження представників KSE («Київської школи економіки»), опублікованого у «Вокс Україна».
Як зазначається, початок повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року призвів до окупації або блокади українських портів на Чорному та Азовському морях та, відповідно, до припинення українського аграрного експорту, майже 90% якого йшло через порти. Це спричинило різке зростання світових цін на аграрну продукцію, тоді як ціни всередині країни різко впали насамперед через значне зростання логістичних витрат, оскільки вітчизняні продавці були змушені перейти на набагато дорожчі експортні альтернативи, як-от вантажівки та залізниця.
Щоб пом’якшити наслідки цієї ситуації, у липні 2022 року було укладено Чорноморську зернову ініціативу. Ця домовленість значного збільшила обсяги експорту, однак ціни всередині Україні залишилися низькими, що не дозволило українським аграріям повною мірою скористатися перевагами зернового коридору.
Моделювання ситуації показало, що реалізація «зернової угоди» справді скоротила розрив між світовими та внутрішніми цінами на пшеницю до 25%, проте цей ефект є досить слабким зі статистичного погляду, тож до цього результату потрібно ставитися з певним скептицизмом, вважають експерти. Вплив на розрив цін на кукурудзу виявився незначущим. Цей основний результат аналізу залишається незмінним для різних моделей, оцінюваних у дослідженні.
«Результати дослідження підтверджують, що, попри збільшення експорту, вплив «зернової угоди» на внутрішні ціни на зерно був незначним, якщо взагалі помітним. Одна з головних причин такого результату може бути у тому, що на момент запуску «зернової угоди» вже розпочався збір нового врожаю, і експорт не міг повністю компенсувати обсяг врожаю, який необхідно було транспортувати. Через це тиск пропозиції на українському ринку зерна не знизився, а логістичні витрати залишилися високими», — пояснюють дослідники.
Крім того, невизначеність та затримки у переговорах та торговельних угодах із росією й надалі перешкоджають зближенню світових та внутрішніх цін. Призупинення дії угоди росією торік і затримки інспекції суден створили невизначеність на ринку. Отже, вітчизняні виробники стикаються з проблемами ефективного планування та здійснення торговельної діяльності, що призводить до збільшення витрат.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

За підсумками вересня було експортовано 2,4 млн т агропродукції, що становить 46% від потреби. З них зернових 1,4 млн т — це 38% від потенційно необхідного експорту.

Організація об'єднаних націй (ООН) разом із Туреччиною працюють над переговорами між Україною та росією про перемир’я в Чорному морі, щоб налагодити постачання зерна.

Усі без винятку альтернативні маршрути агроекспорту подорожчали за останній час у діапазоні від 30% до понад 150-220%. Найшвидше і найсильніше зростання — у річковому та морському фрахті.

Сезон 2026/27 показав, що для українського зернового експорту головним обмеженням дедалі частіше стає не ціна товару, а здатність фізично, безпечно і вчасно доставити його покупцеві. Велика Одеса залишається незамінною для великих суднових партій, але працює під постійним воєнним ризиком. Дунай, який із 2022 року став страховим маршрутом, має власні фізичні та операційні обмеження. У результаті ринок одночасно стикається з дорожчим фрахтом, чергами на Сулінському каналі, нестачею передбачуваності, дорожчим оборотним капіталом і необхідністю постійно тримати резервний маршрут.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Активне надходження фізичної пропозиції соняшнику нового врожаю відбувалось на українському ринку минулого тижня.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Пшениця, ріпак і соя знайдуть своїх покупців та переробників. Основним викликом для трейдерів стане розподіл валу кукурудзи, якій складно конкурувати з дешевим американським зерном.

Звіт Міністерства сільського господарства США (USDA) щодо прогнозованих посівних площ на 2025 рік підтвердив, що американські фермери значно збільшать площі під кукурудзою, скоротивши при цьому посіви сої та пшениці.