Повномасштабне вторгнення мало значний вплив і збільшило розрив між внутрішніми та світовими цінами на пшеницю та кукурудзу в 2,5-3 рази, тоді як решту зростання розриву спричинили інші чинники.
Про це свідчать результати дослідження представників KSE («Київської школи економіки»), опублікованого у «Вокс Україна».
Як зазначається, початок повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року призвів до окупації або блокади українських портів на Чорному та Азовському морях та, відповідно, до припинення українського аграрного експорту, майже 90% якого йшло через порти. Це спричинило різке зростання світових цін на аграрну продукцію, тоді як ціни всередині країни різко впали насамперед через значне зростання логістичних витрат, оскільки вітчизняні продавці були змушені перейти на набагато дорожчі експортні альтернативи, як-от вантажівки та залізниця.
Щоб пом’якшити наслідки цієї ситуації, у липні 2022 року було укладено Чорноморську зернову ініціативу. Ця домовленість значного збільшила обсяги експорту, однак ціни всередині Україні залишилися низькими, що не дозволило українським аграріям повною мірою скористатися перевагами зернового коридору.
Моделювання ситуації показало, що реалізація «зернової угоди» справді скоротила розрив між світовими та внутрішніми цінами на пшеницю до 25%, проте цей ефект є досить слабким зі статистичного погляду, тож до цього результату потрібно ставитися з певним скептицизмом, вважають експерти. Вплив на розрив цін на кукурудзу виявився незначущим. Цей основний результат аналізу залишається незмінним для різних моделей, оцінюваних у дослідженні.
«Результати дослідження підтверджують, що, попри збільшення експорту, вплив «зернової угоди» на внутрішні ціни на зерно був незначним, якщо взагалі помітним. Одна з головних причин такого результату може бути у тому, що на момент запуску «зернової угоди» вже розпочався збір нового врожаю, і експорт не міг повністю компенсувати обсяг врожаю, який необхідно було транспортувати. Через це тиск пропозиції на українському ринку зерна не знизився, а логістичні витрати залишилися високими», — пояснюють дослідники.
Крім того, невизначеність та затримки у переговорах та торговельних угодах із росією й надалі перешкоджають зближенню світових та внутрішніх цін. Призупинення дії угоди росією торік і затримки інспекції суден створили невизначеність на ринку. Отже, вітчизняні виробники стикаються з проблемами ефективного планування та здійснення торговельної діяльності, що призводить до збільшення витрат.

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Запровадження Молдовою 50% знижки на транзитні перевезення вантажів до кінця 2026 року може повернути залізниці конкурентоспроможність, особливо для великих партій зернових, олійних культур, шротів і добрив.

Аграрні підприємства Дніпропетровської області зазнають значних фінансових втрат попри високі показники врожайності та лідерство регіону за обсягами збору зернових.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

Зупинка морського експорту ріпаку з України та затримка постачань від місцевих фермерів знову посилили попит на ріпак з боку європейських переробників.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Пшениця, ріпак і соя знайдуть своїх покупців та переробників. Основним викликом для трейдерів стане розподіл валу кукурудзи, якій складно конкурувати з дешевим американським зерном.

Звіт Міністерства сільського господарства США (USDA) щодо прогнозованих посівних площ на 2025 рік підтвердив, що американські фермери значно збільшать площі під кукурудзою, скоротивши при цьому посіви сої та пшениці.