Про це заявив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов в інтерв'ю «Главкому».
«Індія вимагає від нас того, щоб для знищення всяких комах, ми проводили фумігацію зерна при експорті препаратом, зареєстрованим у них. Це бромметил. Але у нас цей препарат не зареєстрований. Більш того, він заборонений в Європі. До того ж, його використання у нас не є ефективним. При температурі мінус 8 він починає кипіти і не дає жодного ефекту. А для нас така температура взимку — не дивина. Тому для нас цей препарат абсолютно неприйнятний. Ми ведемо переговори з Індією, щоб вони дозволили нам проводити фумігацію нашими препаратами, якими користується вся Європа і весь світ. Це фосфін», — розповів керівник УЗА зазначивши, що наразі індійська сторона замовила дослідження в своєму інституті нашого препарату.
Горбачьов також пояснив, чим так шкідливий бромметил, яким користується Індія.
«Він сильно отруйний. Для того, щоб проводити фумігацію ним, потрібно команду з корабля відселяти. І він руйнує озоновий шар. Тому його майже ніхто не застосовує», — зазначив він.
Горбачьов додав, що основна проблема, пов'язана із продажем нашого зерна в азіатські країни полягає в тому, що ми знаходимося в різних кліматичних поясах. І ті захворювання, які існують в Україні, для нас не критичні в силу того, що у нас під час зими багато шкідників в полях вимерзають.
«Вони не несуть ніякої загрози на наступний сезон. В азіатських країнах не буває зими і, відповідно, поширення фітосанітарних, карантинних захворювань рослин можуть призвести до ураження ґрунту. Азія хоче мати тут більший контроль у зв'язку з тим, що є певний ризик при завезенні зерна», — розповів Горбачьов.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 14 серпня складає 3,1 млн т, що на 10% більше за показник минулого сезону.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Зупинка експорту через морські порти може вилитись для агропромислового сектору України в десятки мільярдів недоотриманого виторгу.

Індія, найбільший у світі покупець соняшникової олії, переорієнтовується на альтернативні види рослинних олій через перебої з постачанням продукції з України та росії.

Українська зернова асоціація (УЗА) прогнозує врожай зернових та олійних культур у 2026 році на рівні 84,6 млн т (у червні очікувалось 83,6 млн т).

Україна у 2025/26 МР (закінчився 30 червня) експортувала 41,1 млн т зернових та олійних, що нижче попереднього сезону (46,7 млн т) і значно менше від сезону 2023/2024 (57,5 млн т зернових та олійних).

Виробництво зернових в Індії у 2025/2026 маркетинговому році може досягти рекордних 376,6 млн т завдяки високим урожаям рису, пшениці та кукурудзи.

Міністр сільського господарства та добробуту фермерів Індії Шіврадж Сінгх Чаухан схвалив пропозиції урядів трьох штатів щодо закупівлі рекордних обсягів бобових і олійних культур у сезоні рабі 2025/2026.

Фітосанітарна асоціація України (ФАУ) закликає не допустити створення умов для корупції та розвитку монопольного середовища в морських портах.

Наявність шкідників у зерні впливає на всі якісні характеристики: з'являється запах, знижується вміст і білка, і клейковини — відповідно, зерно втрачає товарний вигляд і ціну. За зараженості зерна виникають труднощі з вивантаженням, адже в портах діють обмеження щодо кількості шкідників на одиницю маси.