Стан озимих у південних областях викликає занепокоєння

Про це розповів завідувач відділу рослинництва та неполивного землеробства Інституту зрошуваного землеробства НААН України, доктор сільськогосподарських наук Сергій Заєць в коментарі «Голосу України».

Він пояснив, що цьогорічна зима видалася тут не тільки біднуватою на опади, а ще й із вражаючими перепадами температур більш як у десять градусів за Цельсієм.

 «Озиму пшеницю торік сіяли наприкінці вересня, ячмінь — у середині та наприкінці жовтня. Але дощів не було, тож зерно просто лежало у сухій землі, а вегетація почалася із кількатижневим запізненням порівняно зі звичними строками. Відтак сходи до настання серйозних холодів встигли хіба що по три листочки викинути, та й ячмінь лише на початковій стадії кущування. Тож морози до мінус 12, а місцями до мінус 19, ще й без захисту снігового покрову, не могли не зашкодити», — вважає Сергій Заєць. 

Він додав, що, за результатами моніторингу, подекуди на полях озимий ячмінь змінив колір з зеленого на рудуватий, а 60% його посівів перебувають у слабкому та зрідженому стані, і лише до 5% — у доброму, решта — у задовільному. З озимою пшеницею справи помітно кращі: слабкими та зрідженими є сходи на 22—25% поля, а на 61—63% площ їхній стан задовільний.

«Температурні «гойдалки» у сезон холодів на Херсонщині взагалі стали прикметою останніх десятиліть: відлига може змінювати морози двічі—тричі на місяць чи ще частіше. Та найдошкульніша проблема для аграріїв — це малосніжні зими. Без снігової «ковдри» рослини вразливіші для дії низьких температур, та й вологи через це у продуктивному шарі ґрунту меншає. Тож аграріям залишається просто чекати, якими будуть наступні місяці: що триваліші морози без снігу, то швидше «тануть» надії на гарний урожай озимих влітку», - підсумував експерт.