Садівники просять державу скасувати ПДВ на фрукти та доплачувати господарствам, коли ті вимушені продавати вирощене нижче від собівартості. Інакше галузі загрожує колапс.
Відповідне звернення садівники направили до Кабінету міністрів України, говориться у повідомленні асоціації «Укрсадпром».
Як зазначається, подорожчання енергоносіїв, добрив і препаратів для захисту саду в комплексі зі зниженням закупівельної ціни на вирощене та надмірним податковим навантаженням ставить українські садівничі господарства на межу виживання.
«Світове подорожчання енергоносіїв, що відбулося у останньому кварталі 2021 року, не оминуло й Україну. Як наслідок, матеріально-технічні ресурси, необхідні садівникам для продукування товарних партій плодів, стрімко подорожчали. Так, коли ще рік тому за кіловат електроенергії для своїх фруктосховищ садівничі господарства платили близько 3 грн, то у грудні 2021 — січні 2022 року тариф зріс до 7 грн. Удвічі, порівняно з аналогічним періодом минулого року, подорожчало пальне для самохідної техніки, ціни ж на азотні добрива взагалі сягнули небачених висот», — пояснюють в асоціації.
При цьому ціна основної плодової культури в Україні катастрофічно впала — вона нині навіть не покриває собівартості вирощування яблук.
Крім того, коронавірус пригальмував економічний розвиток, унаслідок цього населення збідніло і знизилося споживання фруктів.
До цього додаються напружені стосунки з торговими мережами, які встановлюють занижену закупівельну ціну на садовину, відтерміновують розрахунки з фермерами, а також встановлюють невигідні для садівників умови доставки та повернення плодів.
Як заявила співвласниця ФГ «Перлина Поділля» Олена Пастух, у садівництві нині склалася критична ситуація.
«Тариф на електроенергію для нас, як і для решти підприємств в Україні, зріс у рази. Так, якщо 2021 року ми за кіловат платили близько 3 грн, а 2020 року ціна не перевищувала 1 грн/кіловат, то сьогодні кіловат-година для нашого садівничого підприємства коштує 7 грн. Ми маємо свій холодильник для фруктів, і нині реалізуємо закладені на зберігання яблука з однією метою — щоби оплатити за електроенергію у фруктосховищі.
Сьогодні думаємо, як вижити, а як працюватимемо далі, як купимо добрива, ціна на які за рік зросла утричі, чи зможемо придбати засоби захисту рослин, які теж подорожчали, — незрозуміло. Ціни на всі необхідні для садівництва складники, також і на пальне, піднялися у 2–3 рази, натомість закупівельна ціна на яблука з наших господарств порівняно з цінами на врожай 2020 року впала утричі. Нині реалізуємо свою продукцію за ціною, що у 2–3 рази нижча від собівартості», — пояснює вона.
Олена Пастух підкреслює, що держава має відреагувати на ситуацію в галузі, запобігши колапсу за прикладом сусідньої Польщі, де садівникам компенсували різницю між собівартістю плодів і закупівельною ціною, яку за офіційно продані плоди платить переробний завод. Та це ще не все.
«Оскільки садівники виробляють важливу харчову продукцію (свіжі фрукти є обов’язковим складником раціону для дітей і дорослих), держава, зважаючи на рекордне подорожчання енергоносіїв і добрив, має нас підтримати — так само, як підтримує решту виробників харчів. Садівничі господарства мають бути включені у перелік виробництв, що платять за енергоносії фіксовану пільгову ціну», — підсумувала Олена Пастух.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Міністерство аграрної політики та продовольства оновило «Матрицю доступних фінансових ресурсів для агровиробника» — практичний посібник, який допомагає аграріям швидко знайти фінансування для розвитку, модернізації або відновлення господарства.

Останніми роками у вирощуванні мигдалю відбувається перехід від традиційного ручного обрізання до механічних технологій. Дедалі більше господарів сьогодні під час закладання саду відразу враховують факт механізації.

В Україні садівники знижують відпускні ціни на яблука через стриманий попит і збільшення пропозиції осінніх сортів.

Минулого року Україна імпортувала понад 4 тис. т мигдалю, витративши на це 23 млн євро. Ці кошти могли б надходити місцевим виробникам, адже цей горіх можна успішно вирощувати в умовах українського клімату, особливо враховуючи державні програми на підтримку садівництва, що охоплюють 16 областей.

Міністерство аграрної політики та продовольства планує реалізувати у 2027 році законодавчі ініціативи для підтримки агропідприємств, які працюють у прифронтових територіях.

Державне бюро розслідувань (ДБР) перевіряє можливу схему незаконного отримання бюджетних дотацій за нібито наявне поголів’я овець та кіз на Одещині.

Міністерство економіки та довкілля разом з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, а також експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватиме майбутня Виплатна агенція — установа, що адмініструватиме державну та міжнародну підтримку сільського господарства за стандартами ЄС.

Весняні заморозки суттєво вплинули на українські сади, однак близько 50% врожаю черешні в країні все ж може зберегтися.

Українські виробники яблук після успішної пробної поставки можуть укладати контракти та розпочинати регулярний експорт фруктів до Індії.

Рівень збору фруктів у сезоні-2025 становить близько 60% проти довоєнного періоду, а фруктосховища завантажені на 50% від довоєнних обсягів.