Садівники просять державу скасувати ПДВ на фрукти та доплачувати господарствам, коли ті вимушені продавати вирощене нижче від собівартості. Інакше галузі загрожує колапс.
Відповідне звернення садівники направили до Кабінету міністрів України, говориться у повідомленні асоціації «Укрсадпром».
Як зазначається, подорожчання енергоносіїв, добрив і препаратів для захисту саду в комплексі зі зниженням закупівельної ціни на вирощене та надмірним податковим навантаженням ставить українські садівничі господарства на межу виживання.
«Світове подорожчання енергоносіїв, що відбулося у останньому кварталі 2021 року, не оминуло й Україну. Як наслідок, матеріально-технічні ресурси, необхідні садівникам для продукування товарних партій плодів, стрімко подорожчали. Так, коли ще рік тому за кіловат електроенергії для своїх фруктосховищ садівничі господарства платили близько 3 грн, то у грудні 2021 — січні 2022 року тариф зріс до 7 грн. Удвічі, порівняно з аналогічним періодом минулого року, подорожчало пальне для самохідної техніки, ціни ж на азотні добрива взагалі сягнули небачених висот», — пояснюють в асоціації.
При цьому ціна основної плодової культури в Україні катастрофічно впала — вона нині навіть не покриває собівартості вирощування яблук.
Крім того, коронавірус пригальмував економічний розвиток, унаслідок цього населення збідніло і знизилося споживання фруктів.
До цього додаються напружені стосунки з торговими мережами, які встановлюють занижену закупівельну ціну на садовину, відтерміновують розрахунки з фермерами, а також встановлюють невигідні для садівників умови доставки та повернення плодів.
Як заявила співвласниця ФГ «Перлина Поділля» Олена Пастух, у садівництві нині склалася критична ситуація.
«Тариф на електроенергію для нас, як і для решти підприємств в Україні, зріс у рази. Так, якщо 2021 року ми за кіловат платили близько 3 грн, а 2020 року ціна не перевищувала 1 грн/кіловат, то сьогодні кіловат-година для нашого садівничого підприємства коштує 7 грн. Ми маємо свій холодильник для фруктів, і нині реалізуємо закладені на зберігання яблука з однією метою — щоби оплатити за електроенергію у фруктосховищі.
Сьогодні думаємо, як вижити, а як працюватимемо далі, як купимо добрива, ціна на які за рік зросла утричі, чи зможемо придбати засоби захисту рослин, які теж подорожчали, — незрозуміло. Ціни на всі необхідні для садівництва складники, також і на пальне, піднялися у 2–3 рази, натомість закупівельна ціна на яблука з наших господарств порівняно з цінами на врожай 2020 року впала утричі. Нині реалізуємо свою продукцію за ціною, що у 2–3 рази нижча від собівартості», — пояснює вона.
Олена Пастух підкреслює, що держава має відреагувати на ситуацію в галузі, запобігши колапсу за прикладом сусідньої Польщі, де садівникам компенсували різницю між собівартістю плодів і закупівельною ціною, яку за офіційно продані плоди платить переробний завод. Та це ще не все.
«Оскільки садівники виробляють важливу харчову продукцію (свіжі фрукти є обов’язковим складником раціону для дітей і дорослих), держава, зважаючи на рекордне подорожчання енергоносіїв і добрив, має нас підтримати — так само, як підтримує решту виробників харчів. Садівничі господарства мають бути включені у перелік виробництв, що платять за енергоносії фіксовану пільгову ціну», — підсумувала Олена Пастух.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Ускладнення під час перетину державного кордону та високі логістичні витрати змусили українських експортерів яблук призупинити відвантаження й переглянути плани продажів.

Частка українських виробників на ринку яблук зросла до 80%, хоча ще десять років тому близько 60% продукції на полицях супермаркетів складав імпорт. Водночас 2026 року імпорт забезпечує 80–90% українського ринку груш, що відкриває можливості для розвитку вітчизняного виробництва.

У США відновлюють вирощування старовинних сортів яблук, частина яких майже зникла з комерційних садів. Якщо на початку XX століття в країні було відомо близько 14 тис. сортів, вирощуваних протягом попереднього століття, то нині понад 60% виробництва припадає на п’ять різновидів: Gala, Red Delicious, Honeycrisp, Granny Smith і Fuji.

Екстремальні погодні виклики не стали на заваді щедрому урожаю яблук: в окремих регіонах урожайність зросла майже на 20%. Водночас безпекова криза фактично переорієнтувала експорт на західні сухопутні кордони та порти ЄС.

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) сьогодні, 12 жовтня, розпочалося приймання заявок на отримання фінансової підтримки за напрямом «Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі, та організацій водокористувачів».

Державний аграрний реєстр (ДАР) сьогодні, 2 жовтня, відкрив можливість подати заявку на підтримку для виноградарів і виноробів Одеської області, які постраждали внаслідок війни.

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок координації діяльності Виплатної агенції.

Весняні заморозки суттєво вплинули на українські сади, однак близько 50% врожаю черешні в країні все ж може зберегтися.

Українські виробники яблук після успішної пробної поставки можуть укладати контракти та розпочинати регулярний експорт фруктів до Індії.

Рівень збору фруктів у сезоні-2025 становить близько 60% проти довоєнного періоду, а фруктосховища завантажені на 50% від довоєнних обсягів.