Таку думку в інтерв'ю Agravery висловила генеральний директор KMZ Industries Валерія Калашник.
За її словами, досвід показує, що найшвидший економічний ефект від створення власних потужностей зі зберігання може бути отриманий на обсязі врожаю, одержуваного з банку землі від 2 тис. га (тобто близько 6-8 тис. т).
«Можу сказати, що спостерігається дуже активне зростання платоспроможного попиту з боку середнього сегменту — агрокомпаній з банком землі від 5 до 20 тис. га. З ростом обсягів діяльності у аграріїв приходить розуміння того, що власні потужності зі зберігання зерна — це відмінна інвестиція з терміном окупності в 3-5 років, що дозволяє значно підвищити маржинальність бізнесу і реалізовувати продукцію за максимальними цінами», — говорить Валерія Калашник.
При цьому вона звернула увагу, що 95% клієнтів віддають перевагу будівництву нових елеваторів або розширенню існуючих шляхом додавання нових черг.
«Старі елеватори, побудовані 25 років тому або більше, вже погано піддаються ремонту, модернізації, тому що відбувається і моральний знос — розвиток технічної думки не стоїть на місці. І навіть повна модернізація (а її вартість може досягати 50% і більше ціни нового комплексу) не забезпечить тих показників продуктивності і вартості тонни зберігання, які можна порівняти з новим об'єктом. Старим елеваторам не вистачає енергоефективності — витрати на транспортування однієї тонни продукту в 2-3 рази вище, немає ефективних систем вентилювання та аспірації, що позначається на зменшенні терміну зберігання зерна без втрати його якісних характеристик, немає можливості з допомогою електроніки контролювати всі процеси на елеваторі і вчасно правильно ідентифікувати проблему», — пояснила спеціаліст.

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту прийняти законопроєкт «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (№12384) у повторному другому читанні.

Уявімо типову ситуацію. Український експортер відвантажує партію соєвого шроту нідерландському покупцю. Контракт підписаний, документи в порядку, аналізи з акредитованої лабораторії на руках. На в’їзді в порт призначення партію зупиняє додатковий аудит на афлатоксин B1. Покупець перевіряє історію постачальника в GMP+ Company Database і не знаходить запису. Партія йде на даунгрейд: замість кормового каналу її продають у технічну переробку, з втратою кількох сотень доларів на тонні. Репутаційна шкода триватиме два-три сезони, поки трейдер відновлюватиме довіру.

Lactalis інвестує €9 млн у виробництво молочних десертів у Чехії — завод, який постачатиме продукцію як місцевим, так і міжнародним клієнтам.

Впродовж 2024-2025 років на Полтавщині залучено понад 70 млн грн для розвитку систем меліорації. Область є одним із лідерів у агросекторі, тому тут дуже важливий розвиток меліорації та облаштування сучасних систем зрошення.

Кукурудза з року в рік залишається однією з головних культур для вирощування в Україні. Але ринкові умови вносять свої корективи: щоб кукурудза була рентабельною, агропідприємство повинно мати елеваторний комплекс і власну сушарку, аби знизити витрати на логістику та сушіння зерна. Цей економічний фактор прорахували у фермерському господарстві «Василишен В. М.» і за рік до початку повномасштабної війни розпочали будівництво елеватора.

Аграрії змінюють підхід до елеваторного бізнесу, фокусуючись на автоматизації, енергоефективності обладнання та використанні для сушіння зерна альтернативних видів палива. Ці рішення дозволяють сільгосппідприємствам отримувати високі економічні показники та бути енергонезалежними.

Більшість фермерів, які до війни навіть не задумувалися про елеватор, сьогодні кажуть — господарювати без власних потужностей зі зберігання та сушіння зерна немає сенсу. Лише маючи в структурі елеваторний комплекс, можна підсилити економіку агропідприємства та планувати новий сезон.

Інноваційні технології інтегруються в агровиробництво, забезпечуючи підвищення ефективності. Світова виставка AGRITECHNICA 2025, яка проходила під гаслом «Touch Smart Efficiency», продемонструвала, як інновації, цифрові рішення, продуктивність і сталий розвиток можуть працювати разом на користь агробізнесу.