Таку думку висловив виконавчий директор української асоціації «Пояс та Шлях» Тарас Голуб на своїй сторінці у Facebook.
Він зазначив, що Росія стягуватиме 30% експортного податку на сою, вивезену до Китаю та інших країн, що не входять в Євразійський економічний союз (5 країн), і ціна не повинна бути меншою за 165 євро (приблизно 1286 юанів) за тонну протягом 5 місяців.
«На тлі затримки збирання сої в Бразилії, викликаної тривалими дощами, Китай може відновити закупівлю сої в США, де вже спостерігається дефіцит пропозицій після активних продажів на початку сезону, що призводить до зростання цін на соєві боби та шрот на біржі в Чикаго. За 5 місяців 2020/21 МР США вже експортували 47,3 млн т із прогнозованих USDA 60 млн т сої», — констатує експерт.
Тарас Голуб додав, що ціни на соняшник та сою в Україні зростають слідом за ринками рослинних олій.
«Постійний дефіцит сої в КНР, а також ситуатівні ринкові тенденції сприяють розвитку поставок української сої до КНР. Однак, об'єми виробництва сої в Україні залишаються досить скромними, так як потребують культури та технологій для вирощування цієї нетрадиційної для нас культури, і відповідно й довгострокових вкладень. З іншого боку успішне вирощування сої сприятиме ефективному використанню земельних площ та підвищить дохідність агровиробників», — вважає він.
Експерт зауважив, що на 4 засіданні Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, що відбулось у грудні 2020, китайська сторона в черговий раз підтвердила свою зацікавленість щодо участі у процесі виробництва сої в Україні. Очевидно, що реалізація таких ініціатив потребує активної позиції учасників українського ринку.
«Виробництво сої розглядається як пріорітетний напрям розвитку проєктів для підготовки Дорожної карти проєктів в рамках реалізації Программи співпраці між Урядом України та Урядом КНР в рамках спільного будівництва «Економічного поясу Шовкового шляху» та «Морського торгового шляху ХХІ століття», що була підписана під час 4 засідання міжурядової комісії Україна-КНР», — додав він.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Агрономи випробовують вирощування китайського фініка, або унабі, у південній Румунії. За сприятливих умов зріле насадження може давати до 40 т плодів з гектара, а потенційну дохідність культури оцінюється у €100 тис. з гектара.

Аграрії Сумської області станом на 1 жовтня обмолотили 229,7 тис. га зернових і зернобобових культур. Загальний намолот становить 1 439 тис. т зерна.

Український ринок сої у 2025/26 МР змістився від експорту сировини до внутрішньої переробки. Скорочення врожаю та 10% експортне мито майже вдвічі зменшили експорт сої, тоді як переробка досягла рекордного рівня.

Українська зернова асоціація (УЗА) закликає Верховну Раду України та уряд невідкладно скасувати 10% експортне мито на сою та ріпак.

Китай уже закупив майже 13 млн т американської сої поточного сезону, виконавши понад половину річного зобов’язання щодо імпорту цієї продукції зі США.

Головна тема року — Grain in the Time of Chaos — міститиме не лише основну програму Grain Ukraine, а і спеціальну секцію «Ринок їжі». У переліку основних питань конференції — пошук нових політичних, економічних та логістичних шляхів просування українського збіжжя у світі, перспективи відновлення сільськогосподарських площ в Україні, розвиток агропереробних галузей і зміна географії експорту ключових гравців світового та українського ринків.

Тривалий час торговельне сальдо України з КНР було від’ємним, і хоча китайська сторона ініціювала створення Зони вільної торгівлі, для України це був неприйнятний варіант — преференції у торгівлі розглядалися виключно в межах, щоб експорт та імпорт зрівнялися. На сьогодні політична співпраця в цьому напрямі не є актуальною, але питання торгівлі залишається на порядку денному.