Таку думку висловив виконавчий директор української асоціації «Пояс та Шлях» Тарас Голуб на своїй сторінці у Facebook.
Він зазначив, що Росія стягуватиме 30% експортного податку на сою, вивезену до Китаю та інших країн, що не входять в Євразійський економічний союз (5 країн), і ціна не повинна бути меншою за 165 євро (приблизно 1286 юанів) за тонну протягом 5 місяців.
«На тлі затримки збирання сої в Бразилії, викликаної тривалими дощами, Китай може відновити закупівлю сої в США, де вже спостерігається дефіцит пропозицій після активних продажів на початку сезону, що призводить до зростання цін на соєві боби та шрот на біржі в Чикаго. За 5 місяців 2020/21 МР США вже експортували 47,3 млн т із прогнозованих USDA 60 млн т сої», — констатує експерт.
Тарас Голуб додав, що ціни на соняшник та сою в Україні зростають слідом за ринками рослинних олій.
«Постійний дефіцит сої в КНР, а також ситуатівні ринкові тенденції сприяють розвитку поставок української сої до КНР. Однак, об'єми виробництва сої в Україні залишаються досить скромними, так як потребують культури та технологій для вирощування цієї нетрадиційної для нас культури, і відповідно й довгострокових вкладень. З іншого боку успішне вирощування сої сприятиме ефективному використанню земельних площ та підвищить дохідність агровиробників», — вважає він.
Експерт зауважив, що на 4 засіданні Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, що відбулось у грудні 2020, китайська сторона в черговий раз підтвердила свою зацікавленість щодо участі у процесі виробництва сої в Україні. Очевидно, що реалізація таких ініціатив потребує активної позиції учасників українського ринку.
«Виробництво сої розглядається як пріорітетний напрям розвитку проєктів для підготовки Дорожної карти проєктів в рамках реалізації Программи співпраці між Урядом України та Урядом КНР в рамках спільного будівництва «Економічного поясу Шовкового шляху» та «Морського торгового шляху ХХІ століття», що була підписана під час 4 засідання міжурядової комісії Україна-КНР», — додав він.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Програма відкритого експорту сої, яка має забезпечити агровиробникам прозорі та передбачувані умови для експорту власно вирощеної продукції, стартує з 1 вересня.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до 15 жовтня збирає документи для формування переліку осіб та місць зберігання кукурудзи та сої, яку планують експортувати до Китаю.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Два законопроєкти, що передбачають тимчасове скасування вивізного мита на три основні олійні культури (соняшник, сою та ріпак) на період дії в Україні режиму воєнного стану, було подано минулого тижня до Верховної Ради за ініціативи українських експортерів.

Україна у січні-липні 2026 року імпортувала тракторів на суму $507,5 млн, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

Гречка у 2026 році залишається однією з найменш рентабельних сільськогосподарських культур. Натомість найбільшу прибутковість аграріям забезпечують овочі, кукурудза та соя.

Фермер із міста Чучжоу в Китаї втратив увесь урожай кунжуту після того, як скористався порадами штучного інтелекту (ШІ) щодо боротьби з бур'янами та шкідниками.

Головна тема року — Grain in the Time of Chaos — міститиме не лише основну програму Grain Ukraine, а і спеціальну секцію «Ринок їжі». У переліку основних питань конференції — пошук нових політичних, економічних та логістичних шляхів просування українського збіжжя у світі, перспективи відновлення сільськогосподарських площ в Україні, розвиток агропереробних галузей і зміна географії експорту ключових гравців світового та українського ринків.

Тривалий час торговельне сальдо України з КНР було від’ємним, і хоча китайська сторона ініціювала створення Зони вільної торгівлі, для України це був неприйнятний варіант — преференції у торгівлі розглядалися виключно в межах, щоб експорт та імпорт зрівнялися. На сьогодні політична співпраця в цьому напрямі не є актуальною, але питання торгівлі залишається на порядку денному.