Україна має велике водне дзеркало і достатній потенціал для відновлення пошкоджених сільгоспземель завдяки донним відкладенням.
Про це йшлося під час презентації результатів дослідження на цю тему українських науковців, повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Фахівці вивчили досвід іноземних країн, а також провели низку досліджень та лабораторних аналізів зразків мулу, відібраного у рибогосподарських водоймах Волинської, а також Харківської областей. Дослідження показали, що за вмістом основних елементів удобрення донні відкладення не поступаються, а подекуди переважають за показниками органічні добрива.
«Видалення донних відкладень зі ставків зможе закрити одразу два важливих питання. Це забезпечення екологічного догляду за водними об’єктами та відновлення пошкоджених ґрунтів під час воєнних дій. У складі донних відкладень є важливі мікроелементи й речовини, які необхідні для відновлення деградованих, малопродуктивних чи пошкоджених ґрунтів. Тож, очищаючи водойми від мулу, ми можемо його використовувати як добриво для сільгоспземлі», — зазначив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня.
В Україні понад 40 тис. ставків, у яких щорічно накопичується від 45 до 60 млн т донних відкладень. Із них 30-35 млн т варто видаляти для підтримки безпечного екологічного середовища. У складі донних відкладень є вуглець, азот, фосфор, калій, мікроелементи й інші речовини, які необхідні для удобрення ґрунтів.
«Потенційний еколого-економічний ефект від застосування донних відкладень для відновлення ґрунтів оцінюється у 22,4-26,1 млрд грн», — розрахували фахівці.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Власнику ТОВ «Мрія» Михайлу Войтовику за 19 років роботи за технологією No-Till вдалося підвищити відсоток гумусу на полях до 1%, а це — додаткові 50 мм вологи та 20 кг біологічного азоту на 1 га.

Центр передового досвіду з аналізу ґрунтів (Soil Analysis Center of Excellence) планують створити в Україні.

Низька якість ґрунтів спостерігається у трьох областях України — Сумській, Волинській та Житомирській.

Перший в Україні Музей живого ґрунту SOIL MUSEUM відкрили у Полтавському державному аграрному університеті.

Деокуповані території Київської та Чернігівської областей найбільше з північних регіонів зазнали пошкодження ґрунтів унаслідок повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року.

Тваринництва в Україні має бути більше, щоб забезпечити більше виробництво і внесення органічних добрив. Доки в кожному селі на фермах не буде достатньо корів, процес деградації ґрунтів не зупиниться.

Площа сільськогосподарських угідь з потенційно забрудненими ґрунтами в Київській, Житомирській, Сумській та Чернігівській областях сягає 765,13 км².

Однією з найбільших проблем у сільському господарстві України є низький вміст азоту в ґрунті. Його можна поповнити внесенням фосфорних добрив, адже фосфор накопичується та буде використовуватися наступними культурами.

Зміна клімату, деградація ґрунтів і нестача прісної води — усе це ставить під загрозу стабільність світового виробництва продовольства. Але шведський стартап OlsAro пропонує вражаюче рішення: пшеницю, яка росте на засолених ґрунтах.

Відновлення сільськогосподарських ґрунтів України після війни коштуватиме щонайменше $20 млрд, що складає близько 15% ВВП країни до вторгнення.