Одним із ключових факторів розвитку резистентності є систематичне застосування ЗЗР з однією і тією ж діючою речовиною.
В агродепартаменті компанії LNZ Group називають декілька видів резистентності:
- Індивідуальна, до певної діючої речовини.
- Групова, до речовин з однієї хімічної групи.
- Перехресна, до речовин із різних хімічних груп.
- Множинна, коли у популяції розмножуються організми зі стійкістю до діючих речовин усіх хімічних класів.
Фахівці додають, що найчастіше випадки резистентності зустрічаються на полях у аграріїв, які економлять і вносять нижчі від рекомендованих дози ЗЗР; у своїх короткоротаційних сівозмінах застосовують лише хімічний метод контролю бур’янів; з року в рік використовують «улюблені» ЗЗР з однаковими механізмами дії, допускаючи обробку перерослих бур’янів.
Для зменшення ризику резистентності слід дотримуватися стратегії, яка включає в себе дотримання сівозміни, проведення захисту рослин пестицидами з різними механізмами дії, чергування систем обробки ґрунту з якісним управлінням рослинними рештками, впровадження толерантних гібридів та сортів, а також дотримання регламентів застосування ЗЗР з їх рівномірним внесенням.