Господарство на Житомирщині отримує близько 2 т/га органічної сої завдяки технології no-till. Питання живлення вирішують за допомогою сівозміни.
Про це розповів директор ТОВ «Жива Нива» Олексій Язиков під час конференції «Кардинальні зміни у живленні, що зроблять агробізнес сталим економічно та екологічно вже сьогодні».
Глибина обробітку ґрунту в господарстві становить до 7 см, в деяких місцях — 4 см. Вже шість років експериментують із органічним no-till.
«У природі все росте за no-till, і в різноманітті, і без хімії. Так, це складно, тому потрібно думати над простою та прибутковою технологією, це і є органічний no-till, за яким вже вирощують сою та кукурудзу», — вважає Олексій Язиков.
За його словами, минулого року врожай органічної сої, вирощеної за технологією no-till, був вищим (близько 2 т/га), ніж у цілому по господарству: «Це хороший результат, адже в нашій зоні в середньому вирощують 2,5 т/га звичайної, не ГМО, «раундапної» сої».
Врожайність органічної кукурудзи — 8 т/га, сусідні господарства збирають по 13-14 т/га.
У 2022 р. в «Живій Ниві» виділять 300 га під технологію органічного no-till.
Для забезпечення необхідного живлення сою чергують із житом, до якого можна підмішувати вику озиму.
«Замислююсь над вирощуванням гречки з просом або взагалі трьох культур — кукурудзи, гарбуза та квасолі. Потрібно урізноманітнити перелік культур, експериментувати», — додає Олексій Язиков.
Також у господарстві практикують кулісний посів: коли поруч висіваються різновисотні рослини з невеликими проміжками. Одна рослина захищає іншу. Це дало прибавку до врожаю сої на 35%, соняшнику — 50%.
Валентина Оврас, AgroPortal.ua

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

Аграрії Запорізької області після завершення збирання ранніх культур використовують можливість для повторної висадки сільськогосподарських культур.

Частина українських аграріїв може свідомо відмовитися від збирання кукурудзи цього сезону через низькі закупівельні ціни, проблеми з експортом і надто високу вартість сушіння врожаю.

Гречка у 2026 році залишається однією з найменш рентабельних сільськогосподарських культур. Натомість найбільшу прибутковість аграріям забезпечують овочі, кукурудза та соя.

Павутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.

У червні цього року вперше органічні курячі яйця українського виробництва вирушили на експорт до Європейського Союзу.

Органічні ферми з вільним вигулом курей генерують майже вдвічі більше викидів парникових газів на кілограм яєць, ніж традиційні птахофабрики, обладнані клітковими системами.

Конкурс для невеликих фермерів «СИЛА АГРОЗМІН» відкрив чимало інноваційних рішень у різних сегментах агросектору. Особливої уваги заслуговує категорія «Інноватори агропереробки», яка хоч і зібрала найменшу кількість заявок, але продемонструвала надзвичайно цікавий підхід до розвитку українського агробізнесу.

Онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Програми USAID АГРО цьогоріч уперше проводить Всеукраїнський конкурс «СИЛА АГРОЗМІН», який сприяє популяризації ефективних інноваційних рішень.